Геннадій Миропольський: «Ці історії з фотографіями можна зробити дуже красиво»

Відомий сумський громадський активіст почав великий проект по впорядкуванню історичною пам’яті міста за допомогою нових технологій. Вже пару тижнів Геннадій розставляє на мапі історичні фотографії Сум, підписує їх і з цього виходять дуже цікаві історії. Про те, для чого це йому потрібно, які у проекту можуть бути перспективи і Суми якого періоду здаються найгарнішими, Геннадій Миропольський розповів в інтерв’ю «SumyToday». 

– Пане Геннадію, з чого все почалося? Як виникла ідея спробувати впорядкувати фотографічну історію Сум?
– Ну, ідея з’явилася так, як і приходять ідеї – несподівано. Я зовсім не професіонал в історії Сум, навпаки, погано знаю місто (може це і допомогло зважитися на цей проект), але я подумав, що от люди зробили величезну роботу, виклали в інтернеті тисячі історичних фотографій Сум. Але як цим доробком користуватися? Можна цілі дні просто клацати по фотографіях і втопати в цих архівах. До того ж фотографії існують окремо, а текстові матеріали окремо, вони розсипані по сайтах міських газет і не тільки. Великий масив зовсім не впорядкованої інформації. І ось я подумав, що треба приборкати цей хаос, розмістити його на мапі. Щоб можна було робити такі собі екскурси в часі по різних місцях Сум. 

– Ви бачили щось подібне, зроблене для інших міст?
– Ні, не бачив. Просто вирішив систематизувати, як все було. Спочатку була ідея, щоб зробити кілька часових шарів на мапі, щоб от окремо дореволюційні фотографії, потім пізніші, далі вже сучасні. Але від цього відмовився, бо різні місця Сум фотографувалися дуже нерівномірно. Існує безліч фотографій Соборної, а якийсь окраїнний район міста має в кращому разу пару фотографій. Коли я зрозумів, як саме хочу упорядковувати інформацію, то почав шукати ресурс, який у цьому допоможе. Спробував кілька ресурсів, той же Гугль, але потім знайшов світовий ресурс «Сепіатаун» (http://sepiatown.com), який орієнтований саме на створення фотографічних історій міст.  Фактично це та сама гуглівська карта, але є можливість вказати дату та джерело, подати опис фотографії. Дуже зручний ресурс. Почав робити і стало зрозуміло, що фотографіями не можна обмежуватися, бо до них потрібна якась довідка. Структура довідкова. Ну і для цього є вільна Вікіа-мережа, як раз пристосована для цього. В результаті маємо поєднання фотографій та текстової інформації. В ідеалі має буде так, що я іду Сумами зі смартфоном і дивлюся на фотографії того, що тут було раніше. Якщо хочу отримати інформацію, заходжу в "Вікі Суми"  і читаю. Подивився фото, почитав статті, от і вся забава. 

– Чи може хтось доєднатися до проекту?
– Так, звісно, всі бажаючі! Роботи вистачить для всіх. Я цим займаюся усього пару тижнів і в мене захоплення, ейфорія, та вона, рано чи пізно мине. Але думаю, що мене вистачить, щоб довести справу до якогось проміжного етапу. Наприклад, систематизувати біля трьох тисяч фотографій, які виклав в мережі Олексій Степанов. Ще раз хочу підкреслити, що це не мій проект, я просто займаюся цим, як хобі. Будь-хто може доєднатися. Ресурси вільні, нікого не цікавить хто саме створював. Вважаєш, що мусить буде така фотографія – розміщуй, підписуй, ось і все. Я думаю, що навіть силами одинаків років за 5 можна буде зробити все досить непогано. 

– А не було заходів від фахівців, що от ви полізли у справу, на якій не знаєтеся?
– Ну тут ще питання, кого вважати професіоналом. Але я ж не претендую на істину в останній інстанції, якщо сумніваюся, то питаю у фейсбуці і завжди знаходяться люди, які підказують. Я намагаюся бути акуратним, розумію, що є різні підходи між окремими краєзнавцями, намагаюся обходити якісь потенційно конфліктні теми. Мені головне правильно локалізувати фото і зробити інформативний підпис. 

– А не замислювалися над тим, що в Сумах є бюджетні інституції, які мали б робити те саме, що робите ви. Але не дуже то роблять. 
– Замислювався. Знаєш, мені цікаво, от скільки там (киває в бік Краєзнавчого музею) стоїть комп’ютерів. Один? Два? Я взагалі не знаю, як працює сумське краєзнавство інституціонально. Але я знаю, що завдяки новим технологіям тепер все можна зробити дуже зручно і цікаво. То і роблю це. 

– А є якісь плани таки долучити до цієї роботи міську владу. Бо ця ж онлайн-енциклопедія Сум, вона, перед усім, потрібна місту. 
– Зараз справа на такій стадії, коли мені самому цікаво і я знаю, що буду працювати швидко. Це ж, в принципі технічна робота: знайти фотографії скомпонувати зробити підписи. Якщо ж я зараз спробую домогтися якоїсь допомоги від влади, то на ці оргпитання можуть піти роки і те, що я можу зробити сам, зроблено не буде. Цілком можливо, що потім, щось і обломиться з бюджету, але чи варто витрачати на те стільки часу? В мене немає такої впевненості. Тим більше, що і поки що я небагато можу показати. Можливо в майбутньому, коли буде зроблений великий шматок роботи, неважливо ким, тоді можна буде спробувати зіграти в гру партисипативного бюджету, зв’язатися з керівництвом музеїв, підготувати спільний проект. Щоб професіонали вичитували зроблене, приводили в науковий вигляд. Там треба буде купити нормальні комп’ютери, оплатити інтернет, поставити конкретні цілі: скільки статей має буде оброблено. Але це все справа майбутнього. Поки що роблю все сам і на допомогу влади не розраховую. 

– А от ви передивляєтеся багато фотографій Сум різних років. Суми якого періоду вам подобаються найбільше?
– Ну, чесно скажу, що особливо гарним містом Суми не були ніколи. Це не Рим і не Венеція, не Падуя. Звісно, певний шарм у міста на старих фотографіях є, але це такі досить ностальгійні речі. До того ж всі ці фото початку минулого століття, вони створюють досить ідилічну, підретушовану картину міста. Ну і плюс рельєф диктує свої умови. В історії Сум завжди були місця, де робилося значно більше фотографій. Змінювалися будівлі, змінювалися фотографи, але залишалися фотографії зроблені майже з одного ж місця та ракурсу. От наприклад Харківський міст знімали завжди однаково, ну бо є тільки одне місце, звідки це зручно робити. Ну, а взагалі, ідеалом сучасної сумської архітектури є універмаг «Київ». Коли побудували щось, потім добудували поверх, потім добудували збоку, потім ще і ще і ще. Добудовували завжди, це ж життя - ось контора Харитоненка була спочатку з одним поверхом, але потім надбудували ще один, але ж загальна стилістика і будинку і вулиці була збережена. Зараз же туди вштрикнули якийсь чердак - сумський стиль, «універмаг «Київ». 

– А якісь найулюбленіші місця у Сумах в вас є?
– Ні, немає. Будь-яку місцевість за допомогою кадрування і кольору в фотошопі можна зробити достатньо красиво. То якихось окремих місць немає, цікаво спостерігати, як змінювалося все місто. 

– Є якісь ідеї по наповненню енциклопедії, окрім дописів до фото?
– Є. Знаєте, є маса людей, як потроху йдуть від нас. Так само і організації, установи, після яких майже нічого не залишається. От, наприклад, були в 90-х роках націоналісти, якось називалися, вели діяльність. Це було і є люди, які можуть про це розповісти, але вони підуть і ніхто про це не пам’ятатиме. А от якби це зафіксувати. Взагалі, Суми дуже потребують роботи з історичною пам’яттю Тим більше, що Вікі дозволяє майже без обмежень додавати, писати статті, біографії і так далі. Якщо хтось візьметься за це, то буде чудово. 

– Ще ж є архіви сучасних фотографів, які роками, десятиріччями фотографували місто. 
– Так, це теж було б чудово долучити. Тим більше, що немає жодних обмежень, можна розміщувати стільки фото, скільки хочеш, інтернету однаково. Сподіваюся, що знайдуться люди, які почнуть цим займатися. Так само, як займався старими фотографіями той же Олексій Степанов, який зробив велику роботу по викладанню фото в мережі. 

– А у вас є якійсь план? Що от написати одну історію в день чи щось таке?
– Все залежить від драйву. Часом захоплюєшся, розумієш, що для цієї статті треба писати, пишеш. А інколи писати не хочеться. Це ж хобі, я нікому нічим не зобов’язаний. Та іноді буває, що дивишся фотографії, а потім історія вибудовується сама, мозаїка складається і це дуже і дуже цікаво. 

– Коли я дивився на вже зроблені історії, то ловив себе на думці, що з цього могла б вийти цікава книга. 
– Так, цілком. Якщо когось зацікавить, то може бути і книга. Я б на місці влади скористався цим, бо ж ідеальна промоція міста. Білборди ось з такими сюжетами. Вони б мали більше сенсу, аніж нинішні,з соборами, полями пшениці та мером. Ці історії з фотографіями можна зробити дуже красиво, так, що їх запам’ятають. Але я не певен, що це може захопити людей при владі. 

Записав Владислав Івченко


ПО ТЕМІ:


Loading...


Детальний прогноз погоди  


ОПИТУВАННЯ

Ви б хотіли, щоб в маршрутках Сум працювали кондиціонери?

Loading...