Життя у Китаї. Яким його побачила сумчанка

Життя у Китаї. Яким його побачила сумчанка

Середа, 01 квітня 2020 20:18 Інтерв'ю
Автор Оксана Кедя

В Україні вона – фотограф. В Китаї вчила малечу англійській мови. Її уявлення про країну до поїздки туди були абсолютно іншими.

Там вона відчула на собі прогрес і досягнення майже в усіх сферах. А ще звикла носити маску проти смогу та диму, скучала за кава-брейками і сирниками.

Сьогодні у нас є можливість дізнатися про все це та багато іншого у розмові з Юлією ДУДНІК.

Юля, скажи, як ти потрапила до Китаю. Це ж для українців край географії і абсолютно незвична культура? Хто ти за професією?

Ніхао! Так вітаються в Китаї. В Сумах мене багато хто знає як фотографа. Хоча за фахом я викладач англійської. І от ці дві речі - мистецтво та англійська мова - супроводжують мене завжди, чергуючись і переплітаючись у яскравий орнамент.

Тяга до подорожей, нових країн і людей була у мене завжди, тому я наважилася на щось екзотичне і незвичайне – на подорож до Китаю.

91587011 702483290488787 8468783322745536512 n

Тебе привабила китайська каліграфія та чайні церемонії?

Швидше, перспектива росту і робота за фахом викладача англійської мови.

Давай почнемо з твоїх перших вражень від країни?

Коли потрапляєш до Китаю, стаєш наче глухим і німим, перетворюєшся на дитину, яка не вміє читати. Всі попередні навички, комунікації і побудова відносин за великим рахунком, втрачають сенс. Моє перше враження - це був шок. Я одна серед ієрогліфів, людей, що голосно розмовляють, кричать, серед тротуарів, по яких їздять машини.

У свій перший ранок у Китаї я прокинулася о 6 ранку від якихось вибухів, а як виявилось пізніше  - феєрверків. І це був початок. Початок трансформації, адаптації та абсолютно іншого життя.

Важко було?

Потихеньку до всіх заморських порядків звикаєш. Розумієш суть, вчишся спілкуватися. У результаті через деякий час відчуваєш себе як риба у воді, -можеш і в інше місто поїхати, і з таксистом поговорити, і в магазині купити їжу ...

91705866 845820505891669 7417316221344808960 n

Давай поговоримо про твою учительську роботу. І взагалі про китайську освіту

На даний момент у Китаї батьки дуже інтенсивно займаються освітою своїх дітей. Там навряд чи зустрінеш дитину, яка не ходить додатково хоча б на дві секції.

З урахуванням великої кількості населення в країні попит на іноземних викладачів досить високий, тому наших освітян у Китаї зараз дуже багато. Країна активно розвивається і громадяни, маючи достатню кількість фінансів, розвиваються самі і вкладають у навчання дітей.

91690087 2840820755995171 3219583944089403392 n

Де саме працювала там ти?

У дитячому садку. Але програма навчання там незвична для нас. Посудіть самі: в групі увесь день працює викладач-іноземець, китаянка - асистент, плюс няня, інтерн.

У дітей постійне спілкування англійською та ще й заняття лего, гольфом, верховою їздою, малюванням, футболом. І це дитячий садок! Зі мною працювали колеги з усіх континентів земної кулі: Британія, США, ПАР, Австралія, Європа. Це був унікальний досвід.

У Китаї також є міжнародні школи виключно англійською мовою, де працюють тільки викладачі із Канади або США. В університети запрошують англомовних професорів.

Загалом, Китай є лідером не тільки в економіці, але і по рівню освіти також підтягується дуже швидкими темпами. Це неймовірний прорив, неймовірні можливості, і я не можу цим не захоплюватися!

Ти Китай уявляла собі інакшим?

Коли я тільки збиралася до Китаю, то уявляла будиночки і з незвичайними вигнутими дахами, пагоди. Але, опинившись там, мене здивували сучасні споруди, величезна кількість хмарочосів, нових комплексів з великою кількістю дерев і квітів, за якими пильно доглядають працівники благоустрою. Мені так здається, у Китаї зараз сучасних хмарочосів не менше, ніж в США.

А міста на півдні Китаю, наприклад, Шеньчжень, дуже нагадують південні міста США: ті ж пальми, сучасний транспорт, пробки, Starbucks і т.д.

91692688 3000143876675206 699094481059708928 n

Щодо харчування китайців ти в такому ж захопленні?

Навпаки. Тут Китай мене не підкорив. Їхня їжа особисто мені не до вподоби, але, опираючись на мої спостереження, нашим чоловікам, китайська їжа подобається значно частіше, ніж жінкам. Як візуалу мені не вистачає естетичної подачі, котра притаманна європейській кухні, і чистоти в закладах, тому частіше я готувала вдома. Виделок в закладах немає, можна користуватися ложкою і паличками. Так, я навчилася їсти паличками. Щоправда, спочатку не дуже виходило, але потім звикла.

Цікаве спостереження: китайці їдять суп, як ви думаєте, якими столовими приборами? Не вгадали! Ложкою і паличками одночасно! При чому вони сильно нахиляються до страви і голосно сьорбають.

Але такі моменти може помітити тільки лаовай («іноземець» на китайській), а самі китайці взагалі не думають, що в цьому щось є незвичайне.

У багатьох закладах відвідувачі курять, і це вже дійсно неприємно. Взимку можуть не закривати двері в «чифаньку» (кит.  аналог «забігайлівка»), тому іноді навіть не знімала куртку і шарф в такому випадку, що для нашої культури є ознакою поганих манер, а в Азії вони взагалі з цього приводу не переймаються.

Але ж улюблені кафешки, щоб випити тієї ж кави, ти там для себе знайшла?

Кава – це гостра для іноземця тема в Китаї. Ні, не її велика кількість! А майже відсутність. У моєму районі було аж одне кафе зі справжньою заварною кавою (до речі, райське місце). У сусідньому районі таких кафе було більше, але китайці тільки привчаються до цього напою богів. Їх нюх потихеньку підсаджується на кавовий наркотичний запах, у той час, як іноземці, які звикли пити каву по 5 разів на день, страждають. Найпопулярніша кав'ярня - «Starbucks», де ціна за чашку кави складає в перерахунку близько 120 грн. Але нічого не поробиш – моя кавова залежність вироблялася роками.

Це ж цілий ритуал: посидіти, помилуватися навколишнім світом, поговорити із друзями за чашечкою кави. А в Китаї такий відпочинок - взагалі справжній подарунок, тому що часу на посиденьки було мало, друзі такі ж втомлені і зайняті, як і я. Тому на каву залишались тільки вихідні. Мабуть, в цьому і цінність моменту.

Логічно було б під цю тему згадати китайський чай…

Напевно, багатьом здається, що всі китайці беруть участь у китайській церемонії, п'ють чай так само часто, як і ми. А ось і ні. Я здивувалась, що правильно заварюють і п’ють чай в основному тільки люди з високим достатком і вільним часом. Це своєрідна ознака привілегійованого класу, котрий має час та можливості. У моєму навчальному закладі такою був тільки одна людина - наш бос. У її кабінеті стояли чашки і ще безліч інструментів для приготування чаю. А звичайні люди таким не займаються, вони просто постійно носять із собою термос з теплою водою з лимоном. До речі, там це найпоширеніші ліки від багатьох хвороб.

91757843 687096138700262 7410660074302996480 n

А як тобі взагалі китайська медицина?

У китайських лікарнях є все необхідне сучасне обладнання. Вони можуть приймати пацієнтів навіть увечері. Зі мною, іноземкою, спілкувалися так само, як і зі своїми. Ціну не підвищували.

Традиційна китайська медицина актуальна і зараз, тому цілком ймовірно, що звернувшись із проблемою до лікаря, вам призначать сучасне лікування (наприклад, антибіотиками) плюс додадуть щось із класичної китайської медицини (голковколювання, лікування вогнем і тд). Там дуже багато масажних салонів. Але не думайте, що там ви будете релаксувати. Лікарі роблять виключно манульний масаж. Він дуже ефективний при реальних проблемах з хребтом.

Одного разу мої колеги показали місце, де масаж роблять сліпі лікарі, які тактильно визначають проблеми в організмі, не маючи ніякого вербального контакту з пацієнтом. Це дуже ефективно. По всьому Китаю працюють близько тисячі сліпих масажистів.

Я знаю і про мінуси. Чи дійсно промисловий Китай – це загроза екології?

За китайськими мірками я жила в чистому місті Далянь. Але все ж небо там було частіше сірого кольору, ніж блакитного. Спочатку постійно дерло у горлі, і я привчилася носити маску із спеціальним змінним фільтром (захист від часток pm 2.5), так що нинішні заходи під час карантину мені не здаються незвичними. У Китаї всі ходять в масках, і це абсолютно нормально. Звичайно, хотілося б, аби кількість викидів зменшилась, а люди перейшли на більш усвідомлене споживання природних ресурсів. Тому що коли перед очима постійно стоїть смог і сонце завжди в серпанку, неможливо не думати про глобальні речі під час ери пластику.

Саме тому я намагалась використовувати мінімальну кількість пластикових пакетів. Навіть всі продавці в магазинах знали, що мені для покупок пакети взагалі не потрібні. Дивна, на їхню думку, лаовай (кит. «іноземка») постійно повторювала: пакет не треба, 不要! Адже китайці для однієї маленької цукерки придумають 3 упаковки, що абсолютно не раціонально і не екологічно.

91957036 1442579432580342 191612887804936192 n

Юлю, а китайський транспорт тобі чим запам’ятався?

На китайських дорогах можна зустріти всілякі види транспортних засобів - від самокатів, гіроскутеров, моторолерів, трициклів, тук-туків до дорогущих «Porsche» та «Ferrari». Правил руху там дотримуються по-азіатськи - пішоходів ніхто не пропускає, у третій смузі може повільно їхати тук-тук. Останнім часом на дорогах з'являється все більше електрокарів.

Одного вечора я прогулювалася по своєму житловому комплексу і побачила електрокар, що заряджається на вулиці. І у мене промайнула думка: але ж ніхто не підходить до цього авто, не намагається висмикнути шнур або викрасти. А все дуже просто: там є правило -  його дотримуються.

Ти хочеш сказати, що китайці - це законослухняна нація?

Так. Там дуже низький рівень злочинів. У Китаї можна спокійно гуляти о другій годині ночі по безлюдній вулиці і ти себе будеш почувати в абсолютній безпеці.

Повернемося до транспорту. Яким користувалася особисто ти?

На роботу їздила в основному на автобусі, іноді пішки. А коли не встигала, то на таксі. А так, кілька разів мені довелося їхала в швидкісному поїзді зі швидкістю близько 300 км-год, ми летіли, наче птахи. М'яко і безпечно за декілька годин ми подолали відстань у кілька тисяч км. Метро у моєму місті було новим, всі вагони чисті, із кондиціонерами та автопідігрівом сидінь у холодну пору року. Ціна за проїзд - 1-2 юані (3,8 грн або 7,6 грн). У метро оголошували станції на 4 мовах: китайською, англійською, японською та російською.

91957036 1442579432580342 191612887804936192 n

Якщо вже ти почала про мову, тобі вдалося освоїти китайську?

Спочатку вона здавалась мені якимось набором звуків. Але після першого уроку китайської, я почала виділяти окремі слова і на даний момент пишу деякі ієрогліфи і можу говорити про найпростіші речі. Вивчити китайську можливо, тільки для цього необхідно дуже сильно тренувати пам'ять і розвивати слух - адже в мові існує 4 тони, в залежності від тону змінюється значення сказаного, тому потрібно бути дуже обережним під час спілкування.

Як мені здалося, слов'янам простіше вивчити китайську, ніж, наприклад, носіям англійської мови. Звуки у наших слов'янських мовах схожі на китайські звуки «ц», «дз», «ш», «і», «и».  Тому, якщо Ви зібрались вчити китайську мову -  сміливо починайте!

91957036 1442579432580342 191612887804936192 n

Ну і про гірку топ-тему сьогодення -  коронавірус. Він розпочався з Китаю. Як там його пережили твої друзі та знайомі?

Можу розповісти, як реагували на пандемію іноземці, що живуть у Китаї. На відміну від законослухняних громадян КНР, які місяць не виходили на вулицю, тому що слухалися наказу влади, іноземці більш спокійно поставилися до карантину і небезпеки.

Іноземців більше хвилювала ізоляція, ніж небезпека заразитися вірусом. Тому частина «лаоваїв» виходила на вулицю, їздила на скутерах і тд. Це пояснюється тим, що в таку далеку країну можуть поїхати тільки відважні люди, готові до пригод, небезпек і нових викликів. Проте всі іноземці, які в'їхали у Китай під час карантину, сиділи вдома, на їхні двері встановили відеокамеру, щоб вони не виходили із дому.

На входах у житлові комплекси, торгові центри були встановлені спеціальні пости, на яких вимірювали температуру і тд. Там дійсно все дуже суворо при абсолютній повазі до влади і законослухняності. Тому Китай практично справився із вірусом. Тому тут ще раз моє захоплення цією нацією. Браво!

Оксана Кедя

 

крім того

Сумська область стала однією з перших, що відчули на собі початок повномасштабної війни. У перші ж години російські війська обстріляли прикордонні населені пункти та почали наступ танками і БТРами. Однак майже одразу область із легкої здобичі перетворилася на кістку в…
Волонтерка Оксана Мальченко – про тактичну медицину, аптечних «бомбил» і причини змінити професію. Історія Оксани Мальченко, координаторки медичних проєктів громадського фонду «Суми» – перша з циклу публікацій в рамках мультимедійного проєкту «З нового аркуша». Це – історії людей, спільнот і…
Бізнесмен Віктор Ляшенко про адреналінове благодійництво, машини для ЗСУ та відносність часу в окопі. Історія бізнесмена Віктора Ляшенко, засновника благодійного фонду «Нестримні» – продовження циклу публікацій у рамках мультимедійного проєкту «З нового аркуша». Це – історії людей, спільнот і бізнесів…
Для неї зовсім неважко в умовах скромних квадратних метрів власної оселі зварити кіпріотський халумі, грузинський сулугуні, адигейський чи голландський сир. Може зробити смаколик із пліснявою. Або кольору лаванди чи м’яти. Притому молоко та всі інгредієнти для цього – виключно натуральні.…
Уперше він сів у сідло в 6 років. І з того часу зрозумів, що коні – це любов його життя. З ними пов’язав свою професію. Став кінним каскадером. Знайшов роботу в Італії, зібрав біля себе колектив з українців. Проте свій…
Сторінка 1 із 14

Гарячі новини

Спілкуйтеся з нами

Про нас

Інформаційний портал «SumyToday». Кожен день ми пишемо про Суми і Сумську область. Показуємо читачам картину дня, розповідаємо, чим живе місто і регіон.

0
Shares