Вхід

Радник Авакова про злочинність і безпеку на Сумщині

Минулого тижня у Сумах з візитом побував радник Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, голова Громадської ради при МВС Володимир Мартиненко. Чому приїжджав, про що домовлявся з головою ОДА Миколою Клочком, а також про нову «загрозу» для водіїв, яка вже з’явилася у патрульних, пан Мартиненко розповів в інтерв’ю Sumy.Today.

«Місто Суми - одне з не багатьох, в якому не закуплено жодної відеокамери»

- Розкажіть про причини візиту на Сумщину

- Ми проводимо зустрічі громадськості із особовим складом поліції по всій країні.

Днями Громадська рада при МВС підписала меморандум про співпрацю з Асоціацією районних і обласних рад. Вчора (4 жовтня – ред.) зустрічались з першим заступником голови Сумської облради Анатолієм Річкалем, сьогодні з губернатором.

- Що саме обговорювали?

- Перше, домовились попрацювати над створенням реабілітаційного центру для учасників АТО. Адже в системі міністерства внутрішніх справ більше 90 тис. учасників АТО, а в цілому їх майже 400 тис. грн. Люди, які повертаються з зони бойових дій, потребують психологічної реабілітації. Якщо на то не звертати уваги, починаються проблеми. В цьому році великі показники по участі у тяжких злочинах тих, хто до того були героями і захищали країну. Тому на цю проблему треба звертати увагу. Я хочу, щоб ми доклали всіх зусиль, щоб цей проект запустити. Я говорю про широку роботу із залученням міжнародних фондів. Сумщина – це перший регіон, де ми почали обговорювати створення такого Центру.

Друге питання, яке ми обговорили, це виділення землі для побудови житла для правоохоронців. В Сумах був класний приклад, коли кілька днів тому 80 сімей прикордонників отримали квартиру. Перед тим було ще 80, це 160-квартирний будинок. Але питання соціального забезпечення досить гостре на сьогоднішній день і тому над тим треба працювати.

Третій момент - це допомога в забезпеченні виконання програми «Безпечне місто». В багатьох містах вже закуплені камери відеоспостереження. Місто Суми - одне з небагатьох, в якому не закуплено жодної камери, яка б допомагала правоохоронцям забезпечувати громадську безпеку, боротися з вуличною злочинністю. Всі міста потрошку закупляють і процес рухається. А в Сумах на сьогоднішній день, нажаль, такого немає.

- Чому в Сумах процес не рухається?

- Сьогодні я зустрічався з частиною депутатів міської ради, обговорювали питання і проблеми. Якісь кошти виділялися, але десь щось не спрацювало, і камери досі не купили. Наприклад, у Полтаві тендери уже два роки йдуть, а Полтава тільки зараз починає закупати, бо підприємства-конкуренти 2 роки зупиняли цей процес через Антимонопольний комітет. А правоохоронцям не дуже цікаво, у кого закуплять камери. Їм по суті треба телевізори і пульт. У нас є 2 служби, на які виводиться все спостереження. Це поліція і СБУ. Вони мають бути користувачами. А де буде сервер, як виглядатимуть камери, яка буде проводка (оптоволокно чи інші варіанти), правоохоронців це не мало би цікавити. Із практики - міська рада створює своє комунальне підприємство, на яке купує камери і яке їх обслуговує. А правоохоронцям роблять доступ до всієї цієї системи в онлайн-режимі.. Ми не так давно були на одному великому заході у Таїланді, де були представники правоохоронних органів з 46 країн світу. Ми дивилися, як можна ефективно використовувати відеоспостереження і як сильно то впливає на те, що відбувається на вулиці. Є країни, в яких злочин на вулиці розслідується за годину, а дуже складний - за дві. Ідентифікується обличчя, є обладнання, яке виділяє до 96% фотографій, всі переміщення особи в межах міста. Працівники дорожньої поліції Банкоку розповідають, що використання камер дуже впливає на обстановку на дорогах: у них не більше 20 аварій в день при 15 мільйонах населення і страшенному трафіку.

- В Україні є приклади, де це відео спостереження вже працює?

- Воно працює вже в дуже багатьох містах. У Києві було 3800 камер, до нового року обіцяли, що їх 5000. Полтава зараз закупає більше 100. Дуже гарно працюють камери в Донецькій області, в Маріуполі. То проект В’ячеслава Аброськіна (перший заступник голови Нацполіції України – ред.), він вів цей напрямок, коли був очільником Донецької області. Там дуже гарна система розпізнавання обличчя, номерних знаків авто з прив'язкою до баз. Там працювало 9 камер, можливо зараз там щось добавилось. Але робота навіть тих 9 камер була набагато ефективнішою, ніж оцих 3-4 тис камер в Києві, які не дуже якісне зображення дають.

- Що заважає встановити відеоспостереження в Сумах?

- То питання до сумських депутатів. Я думаю там є політичні моменти, які впливають на цю ситуацію. Ми будемо потихеньку ситуацію врегульовувати. І мова не тільки про місто Суми, є багато місць по області, де треба ці камери вішати, є траси республіканського значення. У 2018-му на програму «Безпечне місто» були виділені великі кошти. Але вже йде 10-ий місяць, а там ще й кінь не качався. Тому я сумніваюсь, що в цьому році щось в цьому напрямку зрушиться. Дуже сподіваюсь, що в 2019-му ми вже хоча б якісь результати отримаємо.

Про нову «зброю» патрульних

- Що думає керівництво МВС з приводу того, що патрульній поліції за 2,5 роки не видали прилади для фіксації перевищення швидкості на дорогах? У нас немає жодного протоколу за перевищення швидкості, бо нічим його фіксувати.

- Вчора на виїзному засіданні, яке проводив прем'єр у Кам'янці-Подільському було прийнято рішення про те, що з понеділка у нас вже застосовуються прибори для визначення швидкості. Якийсь час вони будуть працювати в тестовому режимі - тиждень. А далі їх будуть використовувати в повному обсязі. Велика проблема полягає в тому, що на законодавчому рівні у нас не закріплена можливість в автоматичному режимі фіксувати на відео порушення правил дорожнього руху. Колись у нас були так звані «листи щастя». А потім, після визнання судом їх не законними, все це відмінили. Є ініціатива МВС, вона лежить в парламенті дуже давно, ми намагаємось якось її протиснути, але вона навіть не пройшла комітетське слухання. Блокують з усієї сили… Взагалі до законодавців дуже багато питань. Та ж ситуація з нетверезими водіями. Справи про такі порушення розглядаються так само, як і інші - протягом 3-х місяців. Якщо пройшло 3 місяці і 1 день, то справу закривають. Це приводить до страшних результатів: покарання отримують тільки 10% людей, яких задокументували нетверезими. А 90% залишаються непокараними. У тому пакеті змін, який подало МВС до Верховної ради, передбачене продовження строків розгляду таких справ.

Про нову-стару поліцію

- Верховна рада проголосувала новий закон про поліцію в 2015 році. І була видана інструкція про проведення так званої атестації працівників. Виявилось, що навіть ті кілька відсотків правоохоронців, кого звільнили після атестації, були поновлені на роботі, бо суди визнали проведення атестації у такий спосіб незаконним. Інструкцію писало міністерство на підставі закону «Про поліцію». Звідки ця нестиковка?

- Проблема не в інструкції. Суть атестації – прибрати з системи тих, хто себе скомпрометував. І їх прибрали. Багато чи мало, то вже інше питання. Тим не менш ми можемо говорити про якусь ефективність атестації, бо частина людей, які мали її пройти, писали рапорти і звільнились ще до того.

Взагалі у нас було три великі хвилі очищення правоохоронних органів після Майдану. Перша хвиля - коли велика частина керівного складу покинула не тільки свої кабінети, але й країну, забравши з собою і своїх наближених. Друга хвиля - коли прийняли закон про очищення влади, тобто люстрацію. Так само якась частина була звільнена. Третя хвиля - це коли у нас почалась атестація. Говорити про її неефективність це не зовсім правильно.

- Так більш ніж 90% звільнених поновилися в судах! І в судових рішеннях було чітко прописано, що інструкція МВС не відповідала закону!

- Якби вона не відповідала закону про поліцію, то у нас абсолютно всі 100% звільнених повернулись би на роботу. Якщо 90%, то вже на 10% очистилось. Питання тут в іншому. Закон «Про очищення влади» чомусь так само лежить в Конституційному суді, бо по ньому є звернення народних депутатів про начебто незаконність… Хоча деякі прогалини там дійсно є, наприклад, не проходили люстрацію учасники бойових дій, а ми пам'ятаємо, як в 2014 році по тому законодавству було легко отримати УБД. Приїжджали на півдня до Ізюму, ставили відміточку і ставали учасниками бойових дій. І через люстрацію не проходили… Та говорити про те, що у нас все продумано і все відповідає закону, неможна. Але великим плюсом атестації було те, що частина тих, хто приходив в систему заробляти гроші, а не захищати правопорядок, вони звільнилися самі ще по дорозі до атестації. Я таких знаю досить багато. Говорити про те, що правоохоронці, які були в системі і не пройшли атестацію, вони всі злочинці, то теж не правильно. Коли ми говоримо, що треба багато почистити, то треба враховувати і те, що в системі має хтось працювати. В правоохоронній системі не може бути якоїсь паузи. Тут прибрали, набираємо нових, а в період, коли набираємо і навчаємо нових, у нас ніхто не працює. Такого бути не може.

Про орлів Авакова і діяльність молодіжних угрупувань

- На Сумщині цього року було багато подій за участі груп молодиків: у Конотопі, де під час сесії міськради пробили голову поліціанту, у Сумах маршруткам колеса порізали. 32 особи доставляють в відділення поліції, а підозри ідуть тільки чотирьом. Дехто називає цих молодиків орлами Авакова, тобто що їх контролюють люди з МВС.

- Я би не занижував впливу Авакова на українську політику і систему аж до рівня того, що хтось по його команді ріже десь колеса. Насправді є міністру внутрішніх справ чим займатись в правоохоронній системі, де є купа відомств, кілька сотень тисяч людей. Займатись віджимом якогось бізнесу і різати колеса сумським маршруткам, то трошки не його рівень. Я вже чув версію про те, що сумчани прив'язують віджим бізнесу з маршрутками до Авакова. Це навіть смішно.

- Факт залишається фактом, що за осатаній рік на Сумщині масово відбуваються отакі речі.

- У нас є багато корпусів, дружин, громадських формувань, які створилися в постмайданівській Україні. Говорити про те, що вони всі злочинці, - не правильно. Говорити про назву чи вивіску організації і давати якусь оціночну характеристику - так само не правильно, бо там всі живі люді і кожен якось окремо сам по собі. Вони об'єднуються за якимись напрямками, а за кожним злочином стоїть конкретне прізвище, ім'я та по-батькові. І правопорушення з точки зору кримінального права треба так і розслідувати, а не з точки зору того, до якої організації належить людина. Давайте згадаємо 2014 рік, коли у нас були створені самооборони, коли вони патрулювали порядок на вулиці. Це були такі самі організації, тобто патріотично настроєні молоді люди. Тільки тоді вони для нас були героями, а тепер все те саме, але вони стали українським суспільством не сприйматись. Треба дивитись чи порушують вони закон, чи допомагають той закон забезпечувати. Наприклад, фан-клуб футбольної команди є такою самою патріотичною організацією - у них є атрибутика, вони щось роблять. Тоді виникає питання чи порушують вони закон.

- Вони не ходять на сесії і не тиснуть масою.

- В деяких містах вони ходять на сесії і тиснуть. Говорити про будь-які формування треба з точки зору порушення або не порушення закону. 37-й рік давно минув, приймати рішення прокурору чи поліцейському про розстріл - таких варіантів у нас вже немає. З точки виконання закону - 32 людини там було, 32 людини доставлено в міськвідділ. На наступний день там залишилось 19, по яким можна було щось відпрацьовувати, з них по хуліганці- 4. Розглядається ще одна стаття і проводиться розслідування відносно перешкоджання підприємницькій діяльності. Сказати, що така стаття має дуже швидко розслідується - неправильно, бо там треба дуже велику купу матеріалів дослідити. Але законом встановлено, що людину не можна утримувати у відділі поліції довше ніж 3 години, добу чи 72 години (у різних випадках по-різному). Знову ж таки пред'явити підозру, то ще не означає вирок суду. В цілому, справа про порізані колеса резонансна не тільки для Сумщини, а й для всієї країни. Вона буде на контролі у громадянського суспільства і журналістської спільноти ще дуже довго. Мені дуже б хотілося, щоб правоохоронні органи надали відповіді на всі ці запитання. З іншого боку ми всі говоримо про молодиків, які порізали колеса в 15 машинах, але не звертаємо уваги на те, що там оті 15 машин робили. Можливо там якесь протистояння було.

- У них була інформація про те, що до них їдуть з Києва…

- Ну тобто або було, або готувалось протистояння. Крім того, коли йде мова про якісь змагання чи віджим бізнесу і передєл сфер впливу, бізнес, який є повністю легальним та прозорим, віджати неможливо. А якщо є якісь питання і неповне виконання закону, то далі починають виникати такі ситуації. Той, хто буде в повній мірі виконувати закон, він ніколи не буде боятись переділу сфер впливу.

Спілкувалася Олена Адаменко

Біографічна довідка

 Володимир Мартиненко народився у Сумах у 1981 році. Закінчив Сумський національний аграрний університет, інженерний факультет. До Революції Гідності займався бізнесом у різних сферах (торгівля, виробництво, надання юридичних послуг). Із 2015-го - голова Громадської ради при МВС, радник Міністра МВС, голова Центру запобігання та протидії корупції. Не одружений.







ПО ТЕМІ:



ОСТАННІ ОГОЛОШЕННЯ:



НОВІ ВАКАНСІЇ


Loading...

ОПИТУВАННЯ

Як ви ставитеся до введення воєнного стану?

Loading...