Вхід

Роман Молчанов: «Ми були піонерами та першопроходцями тату та пірсингу у Сумах»

Одні вважають це помилкою молодості та вже думають, як воно виглядатиме в старості, інші – не можуть зупинитися і просто розфарбовують та проколюють свою шкіру в найнеочікуваніших місцях. Про обидві категорії людей – у розмові з засновником та керівником тату салону «Маргос»  Романом МОЛЧАНОВИМ.

-Романе, я знаю, що твій тату салон почав працювати ще в 90-х роках. Розкажи, як усе починалось…

-Важко починалось. Ми працюємо з 1998 року. Були першими, хто запропонував робити тату та пірсинг в спеціалізованому місці, а не «на дому». Ця ніша тоді ще тільки зароджувалась – не тільки в Сумах, а і в Україні взагалі. Була непопулярною та новою. Коли я зайнявся оформленням дозвільних документів, нас не хотіли навіть реєструвати як тату салон, бо не знали, що це. Тому дозвільні документи видали на косметологічний салон. І тільки десь одним рядком було прописано, що нам дозволено робити татуювання та пірсинг.

-Скільки працівників було на той час?

-Троє. Я займався адміністративними питаннями, моя дружина була майстром  пірсингу, а тату-майстром був Євгеній «Уж» (саме під таким ім’ям він відомий). В Сумах ми були піонерами та першопроходцями в цій справі.

-В різні періоди у нас було то два, то три майстра. Зараз працює два.  

-Я можу з гордістю сказати, що в «Маргосі» починали свою кар’єру та виростали як справжні професіонали кілька майстрів,  які зараз є справжніми «зірками» в тату-індустрії як в Україні, так і за кордоном. Наприклад,  Олександр Харциз («Грей»), Сергій Бутенко («Бутік»), Катерина Цимбал та інші.

-Романе, а де вчаться вашому ремеслу?

-В Україні відсутнє ліцензування та сертифікація цього виду діяльності. Вчаться у досвідчених майстрів.

-Скажи, про що в першу чергу має поцікавитися клієнт салону подібного до вашого?

-Дезінфекція та стерилізація обладнання – це навіть не обговорюється. Все, що має бути одноразовим, має таким бути! Голки, «тіпси», «капси» (куди наливають пігмент). Це все має відкриватися при клієнтові. Тату-машинка, кліп-корд, «батл» - все це повинно бути загорнуто в одноразове  захисне покриття. Якщо ваш майстер збирається працювати без медичних одноразових рукавичок – розвертайтеся і йдіть додому. І будьте здорові, бо це головне.

Робоча поверхня косметичних столиків теж повинна буди обгорнута в захисну плівку та оброблятися регулярно дезінфікуючими хімічними засобами. Деякі елементи тату-машинки повинні проходити після кожного сеансу процедуру дезінфекції та стерилізації. Приміщення, в якому працюють майстри, кожного дня повинні проходити кварцування - процес обробки (знезараження) ультрафіолетовим випромінюванням бактерицидної лампи.

Всі працівники салону повинні мати санітарні книжки та кожні півроку проходити медогляд.

-А чи є якісь протипоказання до нанесення татуювання?

-Звісно. І немало. Це ВІЛ, гепатит, вагітність, період лактації, ряд захворювань шкіри та нервової системи, діабет, епілепсія, онкозахворювання. Ми не можемо вимагати від клієнта довідок від лікарів, але кожен має свідомо підійти до свого здоров’я. Треба знати, що за мінімум за день до візиту в тату салон не можна вживати алкоголь.

-Чи правда, що іноді бувають ускладнення з заживанням тату?

-Все чудово заживе, якщо правильно за ним доглядати і слідувати рекомендаціям майстра. А як прокоментуєш, що пірсинг вуха неможна робити в деяких точках, так як це може вплинути на здоров’я того чи іншого органу?

-Я назву це міфом. Це неправда. Майже 20-річний мій особистий досвід роботи майстром пірсингу дозволяє мені так стверджувати.

-Щодо пірсингу малюкам? Чи це допустимо?

-Знаєш, це вибір батьків, а не дітей. Моя особиста думка – дитина має підрости і сама вирішити, чи хоче вона сережки. Тут ситуація двобока. З однієї сторони – чим менший вік дитини, тим швидше загоїться, а дитина менше зрозуміє, що сталося. З іншої – це все-таки психологічний момент, який дитина має пережити.

-Чи були у вашій роботі дивні для тебе, як майстра пірсингу, прохання?

-Я – творча людина. Здатен зрозуміти будь-яке бачення людиною себе. Просять різне. Наприклад, горизонтальний пірсинг язика, «ямочки» на щічках, підшкірний пірсинг на потилиці…

-Що найчастіше проколюють?

-Вуха, пупок та ніс.

-А як щодо інтимного пірсингу?

-Так, популярно. Також часто роблять пірсинг на сосках. І жінки, і  чоловіки.

-А він не впливає на лактацію у молодих мам?

-Абсолютно. Але під час безпосереднього годування груддю, прикрасу, звісно, слід знімати.

-Як на мене, трохи дивна прикраса. Як до нас прийшла мода на подібне?

-Ну, знаєш, у кожного свої погляди і смак на дивне. А сплески попуряності саме цього виду пірсингу прибувають, коли хтось із «зірок» відверто демонструє  подібні прикраси Наприклад, коли сестра Майкла Джексона Латоя  Джексон під час концерту оголила груди і продемонструвала пірсинг сосків. І почалося! Пам’ятаю, в той час за місяць за такою прикрасою до мене зверталось чоловік тридцять точно. Або коли Ріанна носить прозоре вбрання, під яким видно прикраси на її сосках. Іноді з допомогою пірсингу можна витягти «затонулі» соски, тому деякі клієнти приходять до нас саме за цим.

-А бували випадки, коли ви відмовляли клієнту і не робили те, що він бажав?

-Я вже сказав, що я дуже ліберальна та лояльна людина. Ми робимо те, що бажає клієнт. Інша справа - інколи людині потрібно допомогти і порадити, як буде краще, що йому личитиме, а що – ні.

-Що хочуть набивати собі ваші клієнти?

-Що завгодно! Останнім часом неабиякою популярністю користуються мультяшні персонажі, аніме. Нікого не здивувати Міккі-Маусами та котиками на тілі. Але десь 30% того, що хочуть наші клієнти – надписи, висловлювання. Іноді заїжджені, як на мене. Я говорю свою думку, але вирішує клієнт.

-Останнім часом популярні тату на патріотичну тематику – тризуб, вишиванка, патріотичні написи.

-Деякі клієнти роблять на собі зображення своїх домашніх улюбленців – песиків та котиків. Дуже часто до нас звертаються з проханням перекрити старе тату або шрами. Це  більш складна робота для тату-майстра і більш відповідальна. Але такі прохання не поодинокі і ми завжди разом з клієнтом ретельно підбираємо нове зображення, щоби воно перекрило шрам або старе тату.

-Скільки часу потрібно, щоб зробити одне татуювання?

-Дивлячись, що робити. Щось можна зробити і за 20 хвилин, а щось – за кілька сеансів по 5-6 годин кожен. Об’ємні малюнки за один раз не роблять. Іноді до кінцевого варіанту потрібно до десяти візитів до майстра. Між ними слід робити перерву.

Одного разу у нас був клієнт – сумчанин, який живе та працює у Лондоні. Замовив велике тату. У нього було обмаль часу до від’їзду і ми працювати три дні підряд. Це був стрес для організму хлопця, у нього піднялася температура і ми зрозуміли – стоп! Треба зробити паузу. І тільки через два роки він знову навідався до нас і ми завершили роботу.

У нас бувало таке, що відразу два майстра одночасно робили одному клієнту два тату.

-А є місця в яких не слід робити татуювання?

-Я не рекомендую робити тату на внутрішній стороні пальців та й взагалі кисті рук. В таких місцях воно буде погано виглядати, швидко зіпсується.

-Чи дійсно є люди з високим порогом больової чутливості?

-Так. Ви знаєте, найчастіше болю бояться жінки. Але по моєму досвіду вони переносять його легше за чоловіків.

-Які місця найбільш вразливі до болю?

Це внутрішня поверхня стегна та плеча, горло, груди (для жінок), зона бікіні, ребра, коліна…Одним словом ті місця, де шкіра тонка, або близько розмішені кістки.

-Чи правда, що деякі люди, зробивши перше тату, не можуть зупинитися?

-Є таке. В нашому колі ми називаємо це «синя хвороба». Це своєрідна психологічна залежність в бажанні виразити себе.

-А як щодо того, «що буде з татуюванням, коли ти будеш бабусею/дідусем?..»

-Буде що згадати і показати.

-Чи можна видалити старе татуювання повністю?

-Не зважаючи на всі сучасні технології, повністю і безслідно, нажаль, ні. Сліди все-одно залишаться. Майже неможливо видалити старі татуювання (СССР). Проте хороший майстер майже завжди може вигідно перекрити старе татуювання.

-Що особисто ти, враховуючи твій 20-річний стаж у цій сфері, порадиш при виборі татуювання?

-Розуміти те, наскільки доречним воно буде у кожному окремому випадку. Наприклад, не кожен буде довіряти адвокату з кольоровим тату на шиї чи обличчі. Якщо дама збирається заміж за арабського шейха, слід подумати про квіти та птахів на руках і, не дай Боже, Міккі Маусів на колінах... А от рок-музиканту, байкеру чи вільному художнику пасуватиме будь-що.

Я образно звісно. Проте - серйозно. Зараз є компанії, які при прийомі на роботу обов’язковою умовою прописують відсутність татуювань на відкритих ділянках шкіри.

Проте татуювання в тій же Європі набагато поширеніші ніж у нас. І тамтешні дідусі та бабусі не тільки хизуються старими тату, а й роблять нові.

Декого дивують тату, декого – чиста шкіра, на якій можна було зробити красу. Це все – особистий вибір та справа кожного. Головне – залишатися порядними людьми.







ПО ТЕМІ:



ОСТАННІ ОГОЛОШЕННЯ:



НОВІ ВАКАНСІЇ


Loading...

ОПИТУВАННЯ

Як Ви ставитеся до «чорної п’ятниці»?

Loading...