Вхід

Сумська госпітальна рада: які зміни несе медреформа для лікарень?

Одним із ключових завдань підготовчого етапу медичної реформи стало формування госпітальних округів у межах областей України, створення госпітальних рад як органів управління округом, а також - розробка стратегічних планів розвитку госпітального округу. Якщо перші два завдання станом на середину 2019 року вже можна вважати реалізованими практично в усіх областях, то з розробкою стратегічних планів розвитку госпітальних округів впоралися лише деякі госпітальні ради.

Загалом, метою умовного розподілу областей на госпітальні округи є забезпечення своєчасного і якісного надання спеціалізованої високопрофесійної  медичної допомоги за умови раціонального використання бюджетних коштів.  Нагадаємо, що первинна  та екстрена медична допомога вже зараз перебувають під відповідальністю територіальних громад в межах округу.

Керівництво госпітальним округом здійснює Госпітальна рада, яка є дорадчим органом, створеним учасниками округу для визначення проблемних питань, координації дій, розробки  відповідних пропозицій та рекомендацій, в тому числі, щодо організації та фінансування медичної допомоги у самому окрузі.

Серед ключових завдань госпітальної ради в період реформування системи охорони здоров’я варто виділити:

  • складання стратегічного плану розвитку госпітального округу;
  • визначення лікарень серед наявних в окрузі, які матимуть статус багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування (БЛІЛ1 та/або БЛІЛ2) і будуть продовжувати надавати медичні послуги вторинного рівня на умовах контракту з НСЗУ.

БЛІЛ1 – це лікарня, яка забезпечує надання медичної допомоги у стаціонарних умовах за такими лікарськими спеціальностями: акушерство і гінекологія, анестезіологія, медицина невідкладних станів, неврологія, ортопедія і травматологія, патологічна анатомія, педіатрія, терапія, трансфузіологія, хірургія.

Окрім цього, БЛІЛ першого рівня забезпечує діагностику за такими лікарськими спеціальностями: ендоскопія, клінічна лабораторна діагностика, клінічна імунологія, клінічна біохімія, рентгенологія, ультразвукова діагностика.  З урахуванням медичних потреб населення на базі БЛІЛ першого рівня може бути організовано надання пацієнтам вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги також за іншими лікарськими спеціальностями в умовах стаціонару та денного стаціонару. БЛІЛ1 має надавати допомогу не менше, як 120 тис. особам.

БЛІЛ2 надає ширший послуг видів медичної допомоги  (ендокринологія, гематологія, дитяча хірургія, нейрохірургія та ін. – всього 29 лікарських спеціальностей), ніж БЛІЛ1 та має потужніші  діагностичні можливості. БЛІЛ2 має надавати допомогу не менше, як 200 тис. особам.

Основним призначенням БЛІЛ є прийняття пацієнтів і здійснення наступних  дій: ведення пологів (допомога у пологах), лікування хвороби/ травми, проведення хірургічного втручання, полегшення проявів хвороби або травми (за винятком паліативної допомоги), зменшення ступеню важкості захворювання або травми, запобігання загостренню та/або ускладненню хвороби та/або травми, які поставили чи можуть поставити під загрозу життя чи нормальні функції організму пацієнта, виконання діагностичних або терапевтичних процедур, які не можуть бути виконані в інших умовах (за межами лікарні).

У разі необхідності багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування повинна забезпечувати можливість надання госпіталізованим додаткової паліативної підтримки до переведення таких пацієнтів до спеціалізованих  медичних закладів.

Таким чином, кожен госпітальний округ повинен мати принаймні одну багатопрофільну спеціалізовану лікарню інтенсивного лікування, до якої можна дістатися не довше, ніж за годину із будь-якого куточка в межах округу.

Отже, план розвитку госпітальних округів, окрім стратегічних заходів розвитку округу, опису клінічних маршрутів, оцінки обсягу коштів та механізму моніторингу, має містити перелік перспективних медичних закладів, які перетворяться на БЛІЛ першого чи другого рівня. Крім того, розробники плану розвитку округу повинні скласти ще й плани розвитку  утворених БЛІЛ з оцінкою їх інвестиційних потреб та можливих ризиків, а також  перелік  заходів з реорганізації та перепрофілювання медичних закладів з оцінкою фінансових потреб.

Очевидно, що робота зі складання плану може бути серйозним викликом для членів госпітальної ради, оскільки передбачає не лише фахові медичні знання та управлінський досвід, а і навички з аналізу,  фінансового планування, оцінки майна, ризиків, стратегічного менеджменту тощо.

Відповідно до інформації, отриманої експертами центру «Ейдос» у відповідь на запити, станом на липень 2019 року лише 11 госпітальних рад в Україні  склали перспективні плани розвитку. Вивчення цих планів показало, що не всі ради успішно виконали завдання визначення БЛІЛ в межах свого округу.

Сумська область була однією з останніх, де  Кабінет міністрів розпорядженням від 16 січня 2019 р. № 17-р визначив перелік та склад госпітальних округів.

Перше засідання госпітальної ради Сумського госпітального округу відбулося 18.06.2019 року. У засіданні взяли участь 27 членів госпітальної ради із 33-х. В ході засідання члени ради визначилися із процедурними питаннями, необхідними для подальшої роботи (визначення кворуму, порядку голосування, затвердження складу ради, встановлення строків розробки регламенту тощо). Також було обрано голову госпітальної ради – Поцелуєва Володимира Івановича, директора Сумської ЦРЛ; заступника голови – Лободу Андрія Миколайовича, директора медичного інституту Сумського державного університету; та секретаря - Александрову Аллу Миколаївну, голову Верхньосироватської сільської ради.

Для розробки стратегічного плану розвитку госпітального округу на першому засіданні госпітальної  ради було сформовано робочу групу у складі 10 осіб на чолі з Домінас Валентиною Михайлівною, директором КНП «Центральна міська клінічна лікарня» СМР. Госпітальна рада визначилась і з терміном складання стратегічного плану розвитку округу  – до 15 листопада 2019 року. Отже, якщо новоутворена робоча група вчасно впорається з цим непростим і відповідальним завданням, то Сумський госпітальний округ впевнено  і вчасно перейде до третього етапу медичної реформи.

Цей етап вводиться в дію з 1 січня 2020 року і передбачає фінансування надання вторинної допомоги лікарням, які мають статус БЛІЛ і уклали договір з НСЗУ. Фінансування лікарень буде відбуватися за принципом «гроші ідуть за пацієнтом», і оплачуватися буде кожен пролікований випадок у межах державного гарантованого пакета медичної допомоги. При цьому НСЗУ закуповуватиме послуги за умови дотримання лікарнями вимог до медичних послуг за певним напрямом.

Тому головне завдання новообраної госпітальної ради – брати на себе відповідальність у визначенні багатопрофільних лікарень і не зволікати з розробкою плану розвитку округу.

Ольга Зеленяк, Катерина Багацька

*Матеріал публікується в рамках реалізації проекту ГО Центру «Ейдос»  «Експертно-технічна підтримка госпітальних рад» за фінансової підтримки програмної ініціативи «Громадське здоров’я» міжнародного фонду «Відродження».








ПО ТЕМІ:



ОСТАННІ ОГОЛОШЕННЯ:



НОВІ ВАКАНСІЇ


Loading...

ОПИТУВАННЯ

Як ви ставитеся до відміни мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення за дорученням Президента Зеленського?

Loading...