Вхід

«В моих жилах течет сталь», - мама дитини з інвалідністю

У Сумах є особливий «Мама клуб». Його членкині – мами дітей з інвалідністю. Зовні вони такі ж, як і всі: гарні, милі, усміхнені. Але всередині кожної – металевий стержень. Та і він інколи згинається, ламається… Щоб підтримати одна одну, відволікти від повсякденних проблем і підняти настрій «Мама клуб» започаткував проєкт «Криця в жіночих обладунках». Про нього ми і поговорили з Наталкою Дєнісовою – авторкою ідеї проєкту.

-Ідея не нова і не досить оригінальна, бо щось схоже проводили вже в Києві. Ми своїх тем накидали, якісь там лекції, семінари, зустрічі. І виникла ідея зробити фотосесію на осінь. Зараз така починається осіння хандра, захотілося себе трішки розвіяти, вивести з осінньо-депресивного стану. Про назву питають завжди. Чому «Криця в жіночих обладунках»? Мені сподобалось, як одна дівчинка сказала: «В моих жилах течет сталь». Якось це перегукується з кожною з нас. Оце криця, сталь. Ти жінка, але ти не можеш бути слабкою. Ти сильна, яка б не була оболонка.

-Скільки у Вас мамочок у цьому клубі?

-«Мама клуб» у нас відкритий. Десять, вісім, дванадцять. Десь так нас зараз ходить, але ми всіх запрошуємо, це не закритий клуб.

Його особливість у тому, що ходять мами, в яких є діти з інвалідністю. Гурток за інтересами, скажімо так. Коли я дівчат збирала, вирішили, що будемо говорити не про реабілітацію, не про операції. А про життя. Ти грузнеш в цьому. У мене, наприклад, малому чотири роки , в когось три, і вісім, і десять. І це з дня в день, з року в рік, ти в цьому. Хотілося вивести на якийсь інший рівень наше спілкування і погратися. «Театр імпровізацій» проводили між собою, весільні конкурси врешті-решт, фотосесія…Трішки внесу ложку дьогтю. Ось недавно, наприклад, збиралися на спа рук, а нам подзвонили і сказали, що одна мама повісилася… Можна тільки уявити, в якому стані мами деякі знаходяться.  Її дитині вже 18 років, можна було сказати, що це вже пережито і пройдений етап. Тобто рівень прийняття вже є. Ні, це не може бути прийняття. Якась найменша дрібниця може призвести до трагедії… Тому хочеться і собі, в першу чергу, допомогти в емоційному плані, і щоб дівчата ожили. Якісь там бусики, плаття, всі кудись їздили, щось там забирали, щось робили для фотосесії. І всі трішки ожили. Були чимось зайняті.

-Хто зголосився допомогти у цьому проекті?

-Зголосилося дуже багато людей. Я не очікувала, якщо чесно. Дуже приємно вражена. Тільки 200 перепостів було в перші пару днів. Зараз у нас працюють 4 візажисти, 4 перукарі, 4 фотографи. Вчора одна відмовилася, то ми знайшли заміну. Я дуже вдячна. Окрім цих спеціалістів, зголосилися ще різні майстри. Бровки нам робили, вії дівчатам, хтось руки. Кондитери зголосилися: «Давайте хоч чимось допоможемо! Тортики передали». Є оця потреба внутрішня у людей  - допомагати іншим. І мені дуже приємно, що саме наша тема об’єднала цих людей, бо мені думалося, що вона крім нас нікого не стосується. А хотілося показати, що ось є ми, такі мами, в нас є такі проблеми, і якось їх треба вирішувати. Дуже приємно, що ця тема відгукнулася багато кому.

-Де буде проводитися сама фотовиставка?

-Говорили вже з директором «Мануфактури» він дав добро. Фотовиставка відкривається 31 жовтня, о 17.00. На першому поверсі «Мануфактури», а першого листопада переїде на другий поверх, перед «Планетою кіно». Запрошую всіх! Буде невеличкий концерт, презентація проекту і трішки сюрпризів для всіх учасників.

Спілкувалася Олена Адаменко







ПО ТЕМІ:



ОСТАННІ ОГОЛОШЕННЯ:



НОВІ ВАКАНСІЇ


Loading...

ОПИТУВАННЯ

Кого би Ви хотіли бачити головою Сумської ОДА?

Loading...