Вхід

Як асоціація з ЄС вплинула на українську науку

Що Асоціація з ЄС дала нашому науковому співтовариству?

Підписання Угоди про Асоціацію Україна-ЄС відкрило для українських вчених чимало можливостей. Причому мова йде не тільки про науковців з університетів чи Національної академії наук України, а і про комерційні наукоємні підприємства. Проте ця тема в основному залишається поза увагою як медіа, так іноді і поза увагою самих вчених. Ми вирішили заповнити цю білу пляму в інформаційному просторі України та дослідити вплив європейської інтеграції на наукове середовище.

Угода про Асоціацію містить окремий розділ, присвячений співробітництву України та Євросоюзу у сфері науки і технологій (див. розділ V, Глава 9 Угоди). Головною метою співпраці у документі назване сприяння  інтеграції України до Європейського дослідницького простору. Таке співробітництво дасть можливість Україні оновити систему управління науковою сферою для того, щоб ми мали змогу збудувати конкурентоспроможну економіку та суспільство, яке базується на знаннях.

Нові горизонти

Найбільш очевидно асоційоване членство України в ЄС позначилося на участі дослідників у рамковій програмі Європейського Союзу з науки та інновацій – «ГОРИЗОНТ 2020».  До підписання Угоди про Асоціацію, пряма участь українських наукових інституцій в конкурсі грантів програми ГОРИЗОНТ 2020 була неможливою.

Загальний бюджет програми - 80 млрд євро. Витрачаються ці гроші протягом 2014-2020 років. Участь в програмі не безкоштовна, уряд України сплатить за це близько 3,3 млн євро. Але участь у ГОРИЗОНТ 2020 дасть українським вченим можливість реалізувати проекти на 17,47 млн євро. Різниця чималенька!

Співробітництво в цифрах

На сьогодні 101 організація-учасник з України підписала угоди на участь у 157 наукових проектах. Із цих цифр випливає, що деякі наукові інституції мають більше одного проекту. Середня вартість проектів складає 176,5 тис. євро. Окремо слід відмітити те, що 37 проектів на загальну суму у 5,79 млн євро мають представники малого і середнього бізнесу – наука та інновації бувають не тільки державними.

Приклад успіху

В якості «історії успіху» дуже показовий приклад компанії POLYTEDA CLOUD. Компанія заснована в Києві у 2015 році, а уже в грудні 2016 року стала першим українським переможцем у конкурсі проектів ГОРИЗОНТ 2020. Секрет успіху в тому, що компанія розвиває найкращий у своїй ринковій ніші продукт – програмне забезпечення для фізичної перевірки інтегральних мікросхем. Не менш примітним є те, що компанія змогла виграти конкуренцію у 259 інших інноваційних підприємств з усієї Європи. Підприємство схопило удачу за хвіст за рахунок того, що створило продукт, що підвищує конкурентоздатність європейських виробників електроніки на світовому ринку – а це є однією з ключових цілей програми ГОРИЗОНТ 2020.

Хоча, активність і конкурентоспроможність українських науковців все ще є досить низькою у порівнянні з нашими сусідами-членами ЄС, кількість грантів помітно зросла за останні роки.

Але давайте разом розберемося –  на які саме проекти витратили українські науковці європейські гранти? Відповідь на це дає графіка нижче.

Як видно з діаграми, левова частка грантів, виграних українцями – це заходи із мобільності вчених (так звана програма Марії Склодовської-Кюрі). Ця програма дозволяє вченим будь-якого академічного рівня – від молодих до досвідчених – відвідувати відомі наукові центри за кордоном.

Треба розуміти, що підвищення мобільності українських вчених має як позитивну, так і негативну сторони. З одного боку, це дає можливість науковцям розвиватися, відвідувати найбільш прогресивні наукові центри, заводити нові контакти і проводити спільні дослідження. Проте, оборотною стороною цієї медалі є вимивання з України найбільш талановитих і найбільш мобільних науковців. Протидіяти цьому процесу майже неможливо – навіть у досить слабо (за європейськими мірками) розвиненій Литві молодий вчений отримує вдесятеро більшу зарплатню і можливість працювати на сучасному обладнанні.

Без віз – без бар’єрів для вчених

З розмови із Сергієм Лебединським - молодим науковцем з Інституту прикладної фізики НАН України:

«У нас є довготривале співробітництво з ЦЕРНом, зараз нам з ними стало значно простіше взаємодіяти. Якщо треба поїхати на семінар, конференцію чи переговори, то зараз нам це стало значно простіше завдяки двом факторам:

 - Україна стала асоційованим членом ЦЕРН;

 - ми отримали безвізовий режим з ЄС.

Це сильно спрощує нам життя – не треба місяць чекати відкриття візи для подорожі, бо ж не завжди  питання поїздок вирішуються завчасно. Завдяки безвізовому режиму та асоціації з ЦЕРН наш напрямок став розвиватися інтенсивніше.

Крім того, одна наша співробітниця вже довгий час знаходиться в ЦЕРНі, на Великому адронному колайдері. Це стало можливим завдяки підписанню Угоди про Асоціацію Україна-ЄС».

А що в Сумах?

Із розмови з Романом Холодовим ‑ заступником директора з наукових питань Інституту прикладної фізики НАН України. (Повна версія інтерв’ю з’явиться на Sumy.Today пізніше).

Я так розумію, раніше ми в конкурсі грантів програми ГОРИЗОНТ 2020 могли брати участь тільки на субпідряді?

Р.Х.: Не зовсім так. Якісь дуже крупні організації у якості винятка могли грати керівну роль в попередніх проектах рамкових програм. Здається, такий досвід був у Інституту електрозварювання імені Патона. Але зараз правила для українських вчених значно спрощені – купу документів просто скасували. Раніше європейці дуже часто відмахувалися від пропозицій спільно написати заявку на грант в ГОРИЗОНТ 2020. Це відбувалося тому, що для правильного оформлення всіх документів потрібно півроку. От треба все відкласти і займатися тільки тим, що грамотно оформляти папери.

Тобто сили, що ти витрачаєш на оформлення паперів, не співставні із грошима, що ти за це отримаєш?

Р.Х.: Ні, вони співставні! В ГОРИЗОНТ 2020 гранти не копійчані, але є значний ризик – немає жодної гарантії, що ти виграєш. А в кожній країні є свої національні конкурси проектів. Тому той же німець каже: «Та мені набагато простіше оформити якийсь німецький проект – я знаю, що він виграє». Тому їх дуже важко переконати разом взяти участь в якомусь проекті в рамках ГОРИЗОНТ 2020.

Якщо ж говорити про наш Інститут прикладної фізики НАН України, то наш директор – Володимир Сторіжко – каже, що у нас великі шанси подати та виграти серйозний проект в ГОРИЗОНТ 2020 чи в програму ЄВРАТОМ (бо тематика суміжна). Це питання буквально рік-два як постало в інститутах, що займаються ядерною тематикою – в тому ж таки ЦЕРНі утворений центр ядерної медицини. Як раз Володимир Сторіжко представляє Україну в цьому центрі, і зараз він якраз знаходиться там в Швейцарії на спільному засіданні.

Про що мова? Ми пропонуємо розробити так званий фазоконтрастний томограф – це дуже амбіційна програма. Поки що такого приладу не існує у світі! Але для діагностики ранніх стадій рака, особливо у м’яких тканинах, це дуже серйозна та важлива штука. Ми хочемо брати участь в цьому проекті, ЦЕРН попередньо дав свою згоду, а третьою стороною є Лабораторія лінійних прискорювачів в Орсе під Парижем. У нас амбітні плани!

Із розмови з Олександром Бугаєм ‑ заступником завідуючого відділу ядерно-фізичних досліджень Інституту прикладної фізики НАН України.

Корисні посилання

1)      Текст Угоди про Асоціацію (див. розділ V, Глава 9 Угоди).

2)      Євроінтеграція науки: вітрина гарна, та що за нею криється?

3)      Наука, космос і технології. Українським науковцям Асоціація дозволяла б нормально працювати вдома (ІНФОГРАФІКА)

4)      Дані про проекти програми ГОРИЗОНТ 2020

5)      Доповідь Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС «ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ РЕФОРМ  У СФЕРІ НАУКИ Й ТЕХНОЛОГІЙ».

 

Теги:







ПО ТЕМІ:



ОСТАННІ ОГОЛОШЕННЯ:



НОВІ ВАКАНСІЇ


Loading...

ОПИТУВАННЯ

Як ви ставитеся до введення воєнного стану?

Loading...