Вхід

Юрій Петрушенко: навіщо вчитися все життя?

Країна та ее громадяни переживаються кризу за кризом. Війна, соціальна депресія, фінансова прірва .... Це все помітно кожному. А від что НЕ помітно для багатьох - так це причини такого стану в стране. У стране, в Якій освіта (яка и є тимі самими "лікамі від усіх хвороб") Ще не усвідомлена суспільством як одна з найважлівішіх цінностей.

Ми поспілкувалися Із керівніком Центру освіти для дорослих д.е.н. Юрієм Петрушенко про сам Центр, про освіту загаль І, зокрема, про громадянське освіту.


Open Space "Існує громадянська освіта в Сумах або Як виховати відповідального громадянина?"

Центр освіти для дорослих

- Коли почав працювати центр? І в яких напрямках працює?
- Офіційна дата відкриття 29 вересня 2016 року. Заснований він Сумським державним університетом та громадською організацією «Рада молодих вчених» за фінансової підтримки Інституту міжнародного співробітництва асоціації німецьких народних університетів (DVV International в Україні). Фактично ми працюємо тільки чотири місяці. За цей час ми провели більше 30 освітніх подій, учасниками яких стали більше 1000 сумчан. Це і публічні лекції проекту «Public Science», де науковці та відомі люди міста ділилися своїми знаннями з жителями міста, і театральні студії для дорослих, і курси сучасного фотомистецтва та ін. На 2017 рік у нас заплановані також заходи, спрямовані на громадянську освіту сумчан.

- Це єдиний центр освіти для дорослих в Україні?
- Центр освіти для дорослих сьогодні — все ще непересічне явище для України. В Україні існує всього лише близько 20 подібних центрів освіти дорослих.

- Чому обрали культуру як напрямок навчання?
- Нам треба було заявити про себе. І ми обрали для цього культуру. Бо це досить ефективний комунікативний канал. Культура цікавить всіх. А от вже у 2017 ми плануємо курси професійної і громадянської освіти.

- Чим взагалі займаються Центри освіти освіти для дорослих?
- Я був на стажуваннях в Німеччині та Данії в Центрах народної освіти. Зрозуміло, що Центри освіти дорослих поєднують споживачів освітніх послуг (доросле населення, що бажає навчитися чомусь новому) і викладачів, що можуть надати ці послуги. У цих Центрах існують спеціальні відділи, які вивчають освітні потреби дорослого населення і розробляють відповідний дизайн освітніх програм, щоб зробити освітні послуги дорослому населенню ефективними і доступними. Також у ці Центри звертаються підприємці, які не бажають, чи вважають неефективним відкривати свій відділ підвищення кваліфікації працівників. Відповідно Центри розробляють і надають освітні послуги працівникам цих підприємств.

- А як ти бачиш розвиток цього центру? Що це має бути в майбутньому?
- Місія нашого центру — зробити освітні послуги для дорослого населення м. Суми більш якісними та доступними. Проте це зовсім не означає, що тільки ми хочемо надавати ці послуги. Ми налаштовані на співпрацю з іншими провайдерами освітніх послуг для дорослих. Центр освіти дорослих «Education for Life» було відкрито за підтримки Асоціації німецьких народних університетів. Маємо надію, що вони і надалі будуть з нами співпрацювати і нададуть експертну і методичну допомогу в процесі розвитку всієї системи освіти дорослих у місті Суми.
Зараз, по-перше, треба розібратись у тому, які саме курси будуть корисні сумчанам. По-друге, треба надавати якісні освітні послуги, щоб навчання дозволяло сумчанам отримувати бажану роботу, покращувати добробут їх сімей, ставати більш щасливими. В найближчому майбутньому, сподіваємося на розуміння і допомогу у цьому процесі від місцевої влади.


Зустріч-дискусія "Чи варто ходити на тренінги?" в Центрі освіти для дорослих.

Освіта впродовж життя

- Сьогодні постійно зникають старі і виникають нові професії…
- Так, в найближчі роки все частіше буде траплятися, що коли студенти завершуватимуть навчання, їх спеціальність ринком праці вже не буде адекватно сприйматися.
У той же час, українське суспільство продовжує жити в парадигмі «навчання для майбутньої професії і життя”: це коли людина здобуває професійну освіту, а потім працює в певній професії все життя. Проте, це парадигма вже минулого 20 століття. Цивілізаційні зміни, що відбулися за останні десятиліття (це і становлення інноваційної економіки, і глобалізація, і пришвидшення міграційних процесів, збільшення тривалості життя, розвиток інформаційних технологій та ін.), призвели до зміни концепції освіти, відбувся перехід до концепції «освіти впродовж всього життя», про що вже офіційно зазначено в документах Ради Європи, ЮНЕСКО і ООН.

- Тож тепер актуальна саме освіта впродовж життя?
- Інноваційна спрямованість сучасної економіки, вимагає від працівників постійного підвищення кваліфікації та додаткової, чи взагалі нової, освіти. Тепер навчання — це проект на все життя. Логічно виникає питання — чи це завдання самої людини, чи підприємства, на якому вона працює, чи держави? У більшості країн Європейського Союзу цими питаннями опікуються на державному рівні. В бюджетах країн ЄС є окремі спеціальні статті видатків на підтримку системи освіти дорослих. Такі держави, як Німеччина, Данія, Швеція, Великобританія та інші вважають, що витрачання державних коштів на освіту дорослих є економічно вигідним. Українська держава, зважаючи на дефіцит фінансових ресурсів, але, на жаль, не тільки із-за цього, до такого висновку ще не дійшла. Проте слід відмітити, що в новому законопроекті “Про освіту” з’являється вже поняття освіти дорослих, як частини освіти впродовж життя, що теоретично може бути підставою для виділення державних та комунальних коштів в майбутньому на підтримку освітніх центрів, що опікуються освітою дорослих.

- Мова йде про нову педагогіку?
- Можна й так сказати, проте освіта для дорослих — це не тільки педагогіка. Навіть етимологічно педагог — це людина, яка навчає саме дитину. Існує окрема наука, андрогогіка — наука про освіту дорослих. У нас багато людей в Україні, які називають себе тренерами для дорослих, проте багато з них, на жаль, не мають навіть базових знань з андрогогіки. У той же час наукою, перш за все, західною (американською, німецькою, скандинавською та інш.) сьогодні вже розроблено широкий спектр концепцій і підходів у царині освіти дорослих. Але це — на Заході, Україна знаходиться на початковому етапі вивчення цієї науки. Якщо говорити про досягнення вітчизняних андрагогів, то я б відмітив наукові роботи Лук’янової Лариси Борисівни та Ничкало Нелі Григорівни, що працюють в Академії педагогічних наук України.
До речі, студенти — це теж дорослі люди. А їх навчають методами «дитячої» педагогіки….

- Зараз всі кажуть про те, що необхідно “навчитися вчитися”. Що це взагалі таке?
- На сьогоднішній час окремо такого предмету не існує, але ми розуміємо, що ми можемо скористатися відкритими ресурсами в інтернеті і за 2 години отримати необхідні знання, а можемо й не отримати, в решті-решт, нічого корисного, начитавшись фейків чи далеко не наукової інформації. Тому сьогодні навчальні заклади вводять досить корисні предмети, на кшталт «Критичного мислення» чи «Інформаційної та медіа-грамотності», у тому числі ці предмети можна опанувати дистанційно. Ми живемо в один із найкращих періодів в історії для освіти і самоосвіти, проте це робить ще більш актуальними питання «Що саме ми маємо вивчати серед цього різноманіття відкритих знань», «Як планувати навчання?», «Як зробити так, щоб знання засвоювалися, а не виникали і зникали?»


Behance Portfolio Review

Про формальну і неформальну освіту

- Чи потрібна формальна освіта взагалі?
- Ринок освіти перетворився з “ринку продавця” на “ринок споживача”. Ми вступили в еру глобальної конкуренції: зараз можна поїхати з України вчитись у ту ж саму Польщу або в іншу країну. Все менше галузей, до речі, взагалі вимагають вищої освіти. Раніше освіта була дефіцитною, а зараз, при наявності відкритих онлайн-курсів, можеш вчитися паралельно вже на робочому місці. Навіть IT-галузь вже не вимагає вищої освіти. Можеш закінчити IT-курси і — працюй! Це не може не вплинути на формальну освіту, — формальна освіта починає пристосовуватися до нових реалій і використовувати методи неформальної освіти.
У той же час, віддаючи шану існуючій в Україні системи вищої освіти, варто відзначити, що університет дає не тільки професійні знання, але дає й широку освіту. Люди з вищою освітою можуть швидко перекваліфікуватися. Навіть протягом навчання студент може змінити свій профіль. До того ж у навчальних планах є курси за вибором, і студенти можуть додатково навчатися в закладах неформальної освіти. В цьому й полягає основна мета Центрів освіти для дорослих — оперативно реагувати на освітні потреби населення і пропонувати необхідні освітні програми.

- А чи може бути освіта без спеціальності?
- Як не дивно — це питання має зміст, і навіть свою формальну реалізацію. Є такі програми в закордонних університетах — “Вільні мистецтва”. Коли вступаєш на таку програму — то вивчаєш ті предмети, які хочеш. І тільки в кінці навчання, коли пишеш дипломну роботу — ти обираєш спеціалізацію. Таке може бути і у нас, технологічно університети до цього готові. Але, на мій погляд, можливість запровадження такої програми залежить ще і від того, як дивиться система освіти на студента, чи вважає його дорослим. Наприклад, на Заході, дуже рідко студенти вчаться групами. Кожний студент самостійно формує свій навчальний план, здійснюючи індивідуальний вибір предметів. Нашим же студентам так не довіряють, фактично формують за них навчальну програму. Відповідно, у них може сформується відповідне ставлення до життя: “Хтось більш розумний за нас все вирішить”.

- Чи можна взагалі довіряти нашій державі у сфері освіти?
- За останні декілька років відбулися найбільш помітні реформи саме у сфері освіти. Була надана реальна автономія університетам. І тому університети можуть самі пропонувати освітні програми.

- А може взагалі нам не потрібні вчителі і викладачі, і кожен студент може навчатись за особистим графіком за допомогою онлайн-курсів
- Але ж хтось має навчити вчитись, а також навчити мотивації навчатись. Часто саме через викладача ми пам’ятаємо матеріал, спочатку згадуємо викладача, а потім через нього необхідні знання. Мені здається, що повне виключення викладача із системи освіти однозначно призведе до втрати якості освіти. Можна ж аналогічним способом думаючи, поставити питання, чи можна самостійно без тренера стати олімпійським чемпіоном. Проте таке фактично нікому не вдавалося.

- А скільки таких викладачів? Які можуть навчити вчитись, виховати мотивацію до навчання?
- Саме цьому питанню в науці про освіту дорослих (андрогогіці) приділяється значна увага. Навчання повинно змінювати систему мислення. Без цього не можна навчити чомусь новому, особливо дорослу людину.


Open Space "Існує громадянська освіта в Сумах або Як виховати відповідального громадянина?"

Про громадянську освіту

- А чи є взагалі така потреба у людей — вчитись громадянській освіті?
- Це питання, формування потреб людини, — досить важливе. Можна, наприклад, згадати Генрі Форда, який говорив, що якщо б він питав людей про їх потреби у більш швидкій їзді на початку двадцятого століття, вони б просили його створити більш швидкого коня, проте він запропонував їм щось принципово інше — автомобіль. Тому існуючі на певний час потреби людей — не завжди те, на що треба орієнтуватись. Люди в своїх потребах найчастіше виходять з досвіду минулого. В інноваційній же економіці часто трапляється, що запропоноване не має попиту, бо в людей немає ще такої необхідності. Завдання освіти, у тому числі, — створювати нові освітні потреби, без яких неможливий прогрес. Для України, такою нагальною потребою, на мою думку, є потреба у всеохоплюючій громадянській освіті.

Важко бути чесною людиною, людиною з громадянською позицією в суспільстві, яке не дотримується принципів, що формуються громадянською освітою.
Наприклад, небезпечно не дати хабаря лікарю, якщо всі інші дають. Чи, коли ти захищаєш дисертацію, не зроби подарунок своєму опоненту, якщо ця «традиція» підтримується більшістю членів суспільства.

У той же час, країни з розвиненим громадянським суспільством більш ефективні та щасливі. Створити стійке громадянське суспільство, яке працювало б як на захист громадянських прав, так і на економічний розвиток, можна тільки громадянською освітою.

Саме тому громадянську освіту повинна підтримувати держава (якщо вона дійсно хоче побороти корупцію), чи місцева влада, якщо хоче менше витрачати коштів на наслідки життя місцевого населення, що не має відповідної громадянської освіти. Зрозуміло ж, що громадянська освіта — це не дешево, але її відсутність — набагато дорожча для суспільства.


Театральні студії: "Відкрий в собі актора"

Світ і Україна

- А в чому незацікавленість Заходу, який інвестує у нашу освіту? Є така думка, що Євросоюз та Америка не зацікавлені в тому, щоб тут розвивалася освіта…
- Це питання звичайно має геополітичний підтекст, але можна назвати і прості й зрозумілі причини. Наприклад, це вигідно розвинутим країнам, щоб люди тут якісно навчилися і ефективно працювали тут, а не їхали працювати до них, або вивчились і поїхали працювати як гарні спеціалісти, які будуть вкладатись у їх економіку. Люди, наприклад, чомусь думають, що Німеччині потрібні фахівці низької кваліфікації, але насправді це зовсім не так. В Німеччині навіть прийнято спеціальний закон «Про пріоритетні професії», згідно якого людина без громадянства може влаштуватись на роботу, але якщо її професія дуже потрібна їхній економіці: програмісти, інженери і так далі. Їм потрібні саме висококваліфіковані іммігранти, тому що населення старіє і хтось має забезпечувати надходження в пенсійні фонди.

- Тобто їм вигідно не витрачати гроші на освіту, яка дуже коштовна, а взяти спеціаліста з України?
- Так, але якщо говорити в цьому контексті, то варто зазначити, що Захід розуміє, що їм потрібен не тільки спеціаліст, але і законослухняний громадянин. Тому освіта, яку вони сюди несуть, часто стосується не стільки професійних знань, скільки громадянської освіти, демократизації суспільства і так далі.

- Читав цікаву новину, що в Японії хочуть відмінити гуманітарну освіту… Ну і взагалі, технічна освіта зараз у пріоритеті у світі.
- У нашій країні теж технічна освіта у пріоритеті, який встановлює держава. Стипендії на технічних спеціальностях вищі, більше бюджетних місць… Це є і в нас. Але треба розуміти одну річ: бути ефективним у технічній сфері, не маючи гуманітарного базису — неможливо. Наприклад, як можна створити штучний інтелект без глибоких знань у гуманітарній сфері? Як можна задовольнити запит споживачів, не розуміючи їх потреби? Зазвичай у провідних інженерів є додаткова гуманітарна освіта.

- Ти їздив за кордон, і бачив приклади, в тому числі, й формальної освіти. Як би ти порівняв відношення їхніх викладачів та студентів з нашими відносинами?
- В Європейському Союзі цінність освіти для дорослих усвідомлена суспільством, у тому числі й державою. Оцінена і усвідомлена, відповідно держава надає фінансову підтримку. Наприклад, навіть у сільських громадах Німеччини є свої освітні центри, які підвищують рівень освіти у дорослого населення. У нас цінність освіти для дорослих людей не усвідомлена ні дорослими, ні державними структурами.

- Чому ж європейці це розуміють, а ми ні?
- Вони теж пройшли довгий шлях до «розуміння». Крім того, зараз вони достатньо небідні, щоб виділяти на це кошти. Важливість громадянської освіти в Європі зрозуміли після 2 Світової війни. Про це в шкільному курсі історії нам не розповідали, проте за планом Маршалла після Другої Світової Війни кошти витрачалися не тільки на відбудову інфраструктури, але і досить значна частка коштів була витрачена саме на громадянську освіту. Європейці зрозуміли, що з фашизмом можна боротися тільки впроваджуючи спеціальну освіту для цього.


Open Space "Існує громадянська освіта в Сумах або Як виховати відповідального громадянина?"

Технічний прогрес і освіта

- Чув таку думку, що зараз проблема не в технічному рості, а в нашій моральній готовності сприймати нові технології. Ми відстаємо морально і соціально відносно технічного буму, який перед нами іде. Ми можемо відкрити штучний інтелект, але як ми будемо це використовувати? Ми можемо і повбивати один одного, чи не так?
- Дійсно, технології спрацьовують в той момент, коли суспільство до цього готове. Як приклад, декілька місяців тому весь світ хворів “покемонами”..

- Перехворіли вже?
- Доповнена реальність була технічно можлива уже декілька років тому, але спрацювала тільки зараз. Визначні інновації, які дійсно змінюють світ, припадають на момент співпадіння технологічного прогресу та готовності людства до цих інновацій.


Форум освітніх ініціатив для дорослих

Демократія і освіта
- Подивимось на наше населення. Я от як подивлюсь, якась проблема з нашим населенням. Чому воно не готове до економічної співпраці, до існування без олігархату, життя в нормальному громадянському суспільстві? Все ж є: гроші, територія, ресурси. Чого не вистачає? Можливо, справа дійсно в освіті? Може це все відгуки “доброї” радянської освіти, яка вчила стадного мислення, і в результаті і досі не виникають нормальні партії, бізнес не може рости…. В Україні реально проблеми!
- Тут є такі речі, які не тільки від людей залежать, а ще й від певних умов. Багато досить впливових дослідників зі світовим ім’ям стверджують, що демократія можлива у країні, де ВВП на душу населення складає не менше 10 тисяч доларів. Інакше демократичні принципи не працюють. Україна — досить бідна країна, де до влади не можуть прийти не олігархи, якщо для того, щоб ефективно провести виборчі перегони потрібні гроші, яких у чесних людей просто нема. Крім того, ми досі живемо у пострадянському просторі. Пострадянська травма далеко не в минулому. Вона сформувала і продовжує формувати в нас тіньові відносини, корупцію і так далі.

- Це ж теж результат якоїсь освіти?
- Звісно. Якщо дитина, у тому числі нажаль і моя, з першого класу бачить, як батьки несуть гроші вчителю щодня за якісь додаткові шкільні послуги, то яке в неї складеться розуміння функціонування суспільного механізму.

- Виходить, місія освіти, у тому числі для дорослих, полягає в морально-етичних змінах?
- Так було завжди, школи та університети формують нації. Проте такі зміни не можуть бути швидкими. Це вимагає часу. Швидше це може статися тільки при наявності відповідних амбіцій влади, яка б хотіла цих змін у громадянській свідомості.

- А якщо таких амбіцій у влади не буде?
- Історія буде повторюватися: будуть, нажаль, нові революції, нові жертви.

- А от щодо Сум…
- Останній рейтинг привабливих для життя міст засвідчив, що місто Суми є одним з найменш привабливих з точки зору умов життя. Сумський регіон і до цього, зазвичай, відносили до депресивних, з найменшою середньою зарплатою і так далі. Нашому місту самому треба багато чому вчитися, щоб утримувати талановиту молодь за цих умов. До речі, це не просто символічні слова, у світі зараз набирає обертів концепція міст, що навчаються. Мені дуже хотілося, щоб наше місто приєдналося до цього руху, оскільки має відповідний науковий і освітній потенціал. Наш Центр освіти дорослих буде проводити необхідну роботу у цьому напрямі.


Behance Portfolio Review

Вибір спеціальності

- Часто бачу таке, що студенти, бодай навіть школярі, які йдуть по якійсь спеціальності, не знають, ким би вони хотіли бути. Невизначеність залишається і після закінченої освіти.
- Треба зрозуміти, що визначеності ніколи не буде. Це утопія. Обрати професію, яка завжди буде з тобою — це вже сьогодні не можливо, навіть в ІТ-сфері. Тому і виникла нова освітня парадигма — навчання впродовж всього життя.

На мій погляд, обирати свою професію потрібно як вчив наш мандрівний філософ Григорій Сковорода керуючись принципом «сродної праці». Саме такий підхід — працювати в сфері, яка тобі подобається, приносить задоволення — в довгостроковому плані повинен принести результат. Це порада, яку я зазвичай даю студентам. Вони орієнтуються на ринок праці “сьогодні”, а потрібно думати про те, які спеціалісти будуть необхідні після закінчення їх навчання.

- Треба займатись тим, що тобі подобається?
- До чого є певні нахили. У певному віці це стає зрозумілим: ти гуманітарій, чи тобі подобаються математичні завдання, праця з людьми чи сфера розрахунків….

Ілля Сафронов
Данкор онлайн


ПО ТЕМІ:




Loading...



Loading...

ОПИТУВАННЯ

Чи задоволені ви роботою мера Сум?

Loading...