Вхід

«Звернення депутатів Сум до Президента не відповідає Конституції», – представник Уповноваженого з прав людини

У День прав людини про дотримання та захист прав на Сумщині Sumy.Today поговорив з регіональним координатором Уповноваженого з прав людини у Сумській області Іриною Білик.

 Почали розмову зі скандального рішення депутатів, прийнятого на останній сесії «Про звернення Сумської міської ради до Президента України, Кабміну і міністрів, Верховної Ради України і нардепів, Ради національної безпеки і оборони щодо захисту інституції сім’ї в Україні». Його авторка, місцева депутатка, просить вилучити слова “сексуальна орієнтація” та “гендерна ідентичність” із законів, а також заборонити публічну демонстрацію своїх поглядів та переконань представникам ЛГБТ-спільноти.

- Яка ваша думка щодо цього звернення з точки зору прав людини?

- Колись вже існувала така петиція, в якій було звернення до Президента із проханням заборонити всі ці рухи. Але вона була знята із сайту Президента, як така, що містить ознаки підбурювання до дискримінації. Оскільки, в Конституції передбачено, що всі громадяни рівні у своїх правах та свободах. Тоді з боку праворадикальних організацій, звичайно, був неабиякий тиск на представника Уповноваженого Аксану Філіпішину, яка саме й займалася питаннями недискримінації. Я думаю, що звернення, яке було направлено до Президента, також не відповідає Конституції і посягає на права інших людей. Це моя особиста думка і я вважаю, що рішення Адміністрації Президента України буде таким самим. Таке рішення досить суперечливе.

-Розкажіть про свою діяльність. Чим саме займаєтесь?

-Я працюю регіональним координатором Уповноваженого з прав людини у Сумській області. Займаюся моніторингом і реагуванням на порушення цих прав. Зазвичай це ті права, які має забезпечувати вертикаль влади: різні державні органи, установи. Проте перед зверненням до мене людина має сама зробити якісь кроки для відновлення своїх прав. А якщо їй це не вдається, то звертатися. Також до моєї компетенції відноситься реалізація так званого Національного превентивного механізму. Це попередження катувань та жорстокого поводження в місцях, де люди знаходяться під опікою держави: інтернатах, геріатричних установах, психоневрологічних та психіатричних відділеннях, будинках дитини, тюрмах, відділках поліції. Ми декілька разів на місяць відвідуємо ці заклади, за результатами яких направляється відповідний звіт про виявлені порушення. До того, ще займаємося і правоосвітніми заходами.

 - Як часто люди звертаються за захистом своїх прав?

- Знаєте, активність людей то зростає, то спадає. Я не знаю, від чого це залежить. Більше активності на початку осені та весною. Напевно, влітку люди займаються іншими справами. Або якщо після якогось заходу потрапляє інформація в ЗМІ, тоді знову наплив людей. Я б сказала останнім часом звернення почастішали.

-З чим це пов’язано?

- Ми проводимо різні заходи, моніторингові візити. Інформація публікується в ЗМІ. Люди бачать результат, рекомендують знайомим. Також радять звертатися і наші партнери: поліція, центри безоплатної правової допомоги, громадські організації.

-За захистом яких саме прав звертаються найчастіше і хто саме?

- Останнім часом все більше порушення права на звернення, ненадання інформації на запити щодо доступу до публічної інформації. Також стали звертатися щодо неправомірних дій представників поліції та встановлення пенсій для пенсіонерів-військових і працівників правоохоронних органів.

-Чи завжди за зверненням встановлюється порушення?

- Бувають випадки, коли порушення не встановлюється. Тоді людині надається офіційна відповідь з роз’ясненнями, яку вона може оскаржити в суді.

-Як часто порушення не встановлюється?

- На жаль і таке трапляється, провадження відкриває Центральний офіс Уповноваженого у Києві. Я ходжу на перевірки в рамках відкритого провадження та збираю необхідну інформацію і передаю її для вивчення. Після детального аналізу трапляється, що порушення не встановлюється. Або якщо трапляється якась надзвичайна ситуація в області щодо порушення прав людини. Наприклад, кілька років тому була ситуація, коли людина перейшла кордон і попросила політичного притулку. Тоді я виїжджаю на місце й допомагаю безпосередньо там. За останній квартал кількість прийнятих осіб за зверненнями та консультаціями становить більше 50.

-Щодо співпраці з громадськими організаціями, хто допомагає найбільше?

- Правозахисною діяльність в області також займається приймальня Української Гельсінської спілки з прав людини. Вони переважно займаються захистом прав внутрішньо переміщених осіб. Співпрацюємо з організацією, яка займається співпрацею з судами - «Бюро правничих комунікацій», з Громадським Фондом «Суми», де раніше я працювала в Інформаційному центрі бійців АТО Також налагоджена робота з відділенням всеукраїнської організації «Батько має право». Вони займається захистом прав батьків та дітей.. Але, на жаль, на мою думку. у Сумах правозахисний рух зараз не дуже поширений.

Олена Жила

 

 







ПО ТЕМІ:



ОСТАННІ ОГОЛОШЕННЯ:



НОВІ ВАКАНСІЇ


Loading...

ОПИТУВАННЯ

Як ви оцінюєте стан ліфтів у Сумах?

Loading...