У місті Суми є «Центр реінтеграції бездомних осіб». Це комунальна установа, яка б мала займатися вирішенням соціальних проблем людей, які втратили постійне місце проживання. За крайніх пару років, коли почав працювати там новий виконуючий обов’язки директора, нєкій Заруцький установа перестала виконувати свої функції.
Проблема в комунікації з самими клієнтами, з депутатським корпусом і з профільними організаціями. У кінці 2020 комунальна установа залишилася без фінансування та писала скарги в усі відомі структури й установи. У поточному році фінансування поновилося, але ставлення до клієнтів не змінилося.
Міська влада лишається глухою, не чуючи проблеми вразливих верст населення, в тому числі і людей бездомних. Міський голова Олександр Лисенко не відповідає на телефонні дзвінки, смс та повідомлення. Натомість, міські соціальні служби, як завжди говорять про те, що вони в повній мірі надають всю необхідну допомогу вразливим верствам населення.
У нашої організації з’явилося декілька клієнтів, які є хворими на туберкульоз. Ми надаємо їм послуги медико-соціального супроводу у лікуванні цієї хвороби. Також із проханням вирішити проблеми з документами особи, яка перебуває нині у стаціонарі КНП СОР «Регіональний клінічний фтизіопульмонологічний медичний центр» до нашої організації звернувся медичний директор. Ми неодноразово намагалися зв’язатися з керівництвом як міста, так і комунальної установи для вирішення цієї проблеми, але питання так і не вирішено.
Я б хотів нагадати міському голові, що в місті це єдина установа, яка може надавати подібні послуги, і сумська міська рада є власником цієї установи. Я б хотів нагадати, що рішення по керівництву приймали ви особисто, своїм розпорядженням.
Назріває відверта розмова з керівництвом міста по точкам болю, які влада міста ігнорує роками. Безпритульні – не єдина проблема, на яку місто закриває очі. Люди з залежністю, ВІЛ та гепатитами, люди що звільнилися з місць позбавлення волі… - всі вони потребують уваги міської влади.
Олександр Миколайович, керівництво містом – це не тільки підвищення тарифів на маршрутки та укладання бетонної плитки у дворах. Це ще й піклування про соціально вразливі верстви населення. То ж, можливо, ви перестанете ховати голову в пісок і почнете вирішення цих проблем, залучаючи профільні громадські організації, які роками працюють в місті, без Вашої допомоги.