Скажімо, Англія ІІ половини ХІХ століття. Консерватори та ліберали, майже позмінно приходячи до влади, завжди робили один крок вперед: одні збільшували державне фінансування початкової освіти, - інші урівняли в правах робітників і підприємців перед судом; перші заборонили працювати дітям до 10 років, другі – запровадили безкоштовні шкільні сніданки. Це при тому, що обидві конкуруючі партії представляли інтереси великого капіталу. В ті часи цього не приховували, бо розуміли, що саме бізнес буде розвивати країну, а не «простий хлопець з Кривого Рогу»?

Всі ці кроки, (попри те, що деякі справді були викликані бажанням сподобатися) наближали їхню країну до сучасних стандартів, людей один-до-одного, а суспільство – до людяності. І, що важливо, - ніхто не «топив» результати попередників, - лише нарощував результат.

Бо карма: сьогодні хтось «барига» а ти герой натовпу, а завтра «бариги» (і не лише) продовжують благодійницьку діяльність, а ти ловиш згасаючі «лайки» публіки, наче риба повітря.

Роби добро сьогодні. Саме час.