«Карантин – загроза шлюбу». Що радить вчена-психолог сумчанка Наталія СОСНОВЕНКО

«Карантин – загроза шлюбу». Що радить вчена-психолог сумчанка Наталія СОСНОВЕНКО

Субота, 28 березня 2020 14:50 Інтерв'ю
Автор Оксана Кедя

В умовах довготривалого карантину залишатися спокійним та байдужим важко. Кожен з нас подумки вже приміряв на себе роль жертви пандемії.

У багатьох немає ніяких фінансових заощаджень і це також  не додає спокою.

Плюс до цього вперше за довгий час ми опинилися у цілодобовому перебуванні в чотирьох стінах з рідними людьми. Виникають конфлікти.

Сидячи вдома люди "варяться" в своїх емоціях та страхах.

Як пережити карантин та зберегти емоційне здоров’я – у розмові з практичним психологом Наталією СОСНОВЕНКО.

Давайте почнемо з того, що являє собою паніка. Це несвідомий, нестримний страх, викликаний дійсною чи уявною небезпекою, що охоплює людину, неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації. Паніка може виникати, коли інформації замало, або ж навпаки – від її хаотичного потоку. Тобто, коли людина опиняється в незрозумілій для себе ситуації і у неї відсутнє або не спрацьовує критичне мислення, вона починає панікувати.

Віруси чіпляються до емоційнозалежних людей!

По факту, ми всі зараз перебуваємо у незрозумілій ситуації, наше звичне життя перестало бути звичним. Більшість часу ми змушені знаходитись в замкнутому просторі, практично не контактуємо з оточуючими, і більш того, ми навіть не знаємо, скільки це триватиме. При цьому в нас є надлишок суперечливої інформації з різних джерел. І якщо зараз ми втратимо здатність критично мислити, точно зустрінемось зі своїми панічними переживаннями.

А ще на вулиці вирує весна, це той період, коли сам собою знижується рівень критичного мислення. Отже, головне правило, щоб не піддатися паніці, - зберігати інформаційну гігієну.

Що це означає?

Перш за все, слід мінімізувати перегляд новин. Або ж робити це дуже дозовано та з перевірених офіційних джерел.

Слід мати свій план дій у ситуації, що склалась. Наприклад, знати телефон свого сімейного лікаря або медичного працівника, до якого можна звернутися в разі потреби. Треба взагалі мати план того, що ви робитимете, якщо карантин триватиме не один місяць. Мати список імен та телефонів, до кого можна телефонувати (з ким ви давно хотіли поспілкуватись, але все не вистачало часу, або список тих, до кого і з яким питанням можна звернутись). Потрібно мати і чіткий план дій на випадок гіршого сценарію.

Але ж є певні речі, на які ми не можемо впливати?

Безумовно. Але коли наша психіка зрозуміє, що в нас є декілька планів, то це для неї, наче відчути грунт під ногами.

Якщо ж тривога все одно є?

Тривога – це наша енергія, якою можна і потрібно керувати. Якщо направити її в конструктивнее русло, то ви і оточуючі тільки виграєте від цього.

Цікаво, як це зробити?

Сісти та спокійно написати список незавершених справ - чим він буде більший, тим краще.

Пригадати, які книги ви хотіли перечитати (напишіть їх назви окремим списком).

Згадайте своє хоббі.

Складіть свій комфортний розпорядок дня, де буде місце кожній справі. Це і будуть ваші ресурсні активності.

Як Ви уникаєте емоційного перевантаження?

Ну, от я за час карантину пересадила квіти, перебрала речі, переглянула певні фільми. Активно займаюсь саморозвитком: вебінари, лекції  Планую роботу та приділяю увагу собі. Я обожнюю косметичні процедури в домашніх умовах.

Скажіть, а як людині зрозуміти, що вона все ж не справляється зі своїми емоціями?

Сигналами цього може бути те, що ви весь час контролюєте новини про вірус. Також - поганий сон, погіршення апетиту або навпаки неконтрольований прийом їжі. Якщо ви помічаєте таке за собою, то не треба вдавати героя -  зверніться по допомогу до фахівців психологів.

У період карантину це неможливо.

Навпаки. В період карантину більшість психологів перейшли на консультування онлайн.

Мабуть, це не дешеве задоволення?

Ну тут вже, що оберете. Дійсно, більшість таких послуг є платними, але одноразові консультації певними кризовими центрами надаються безкоштовно.

Зараз соцмережі заповнені жартами, що під час карантину подружжя не витримують стільки часу бути разом і розлучаються. Але ж в кожному жарті є доля правди…

Дивіться, зараз нам активно демонструють статистику Китаю - наприкінці завершення гострої епідимілогічної ситуації в країнї збільшилась кількість розлучень. Чи може це загрожувати сім'ям в Україні? У фотожабах та жартах, про які Ви говорите, на привеликий жаль, є доля правда. І карантин - це таки велика загроза шлюбу для українців.

Більшість сімей звикли до життя, коли вдома зустрічаються та проводять досить мало часу: декілька годин увечері та, в кращому випадку, на вихідних. Зараз же треба вчитись жити по-новому, розмовляти між собою та з дітьми.

Кажуть, що криза – час для можливостей і трансформацій. Криза – також добрий тестувальник, вона дуже чітко показує наші слабкі місця та наші точки до зростання.

Тож пригадайте, що саме вас зблизило та допомогло створти сім’ю. Обговоріть в родинному колі те, що цікаво усім.  Важливо кожному мати свій вільний час та особистий простір. А коли емоції переповнюють – домовтесь про таке собі «слово СТОП». Коли ви його говорите, всі розуміють, що вам потрібен час та місце, щоб побути на самоті.

Дорослим домовитись при бажанні можна. А от із дітьми важче. Карантин та обмеження – це великий стрес для них. Як допомогти дітям?

По-перше, не потрібно приховувати інформацію. Але розповідайте її дозовано, відповідно до віку ваших дітей. Їм важливо знати, що в сім'ї вони у безпеці, що батьки зроблять все, щоб їм допомогти, що так сталось і що задля безпеки варто бути певний час вдома.

Складіть разом із дітьми їх режим дня. Ваш режим дня та режим дня ваших дітей можуть бути розташовані на видному місці.

Розподіліть обов'язки між усіма членами родини, хто і за що відповідає в даний період. І ці обовязки мають бути у всіх. Наприклад: хтось відповідає за приготування їжі, інший -  за закупівлю продуктів, менші-  за дотримання порядку або за сервіровку столу, поливання квітів та інше.

- Виділіть час для ігор разом, ігор самостійно, час на виконання завдань, час для хоббі, перегляд фільмів, мультфільмів та ін.

- Запровадьте хвилинки фізкультури. В інтернеті є багато можливостей для занять спортом вдома та разом із дітьми.

- Зверніть увагу на дихання. Навчайтеся разом із дітьми (можна використовувати повітряні кульки та інші іграшкові матеріали) робити повільний спокійний вдих на 4 рахунки та повільний спокійний видих. Це допомагає розробляти легені та водночас заспокоює. Повірте, це не так просто, як здається, але має великий «лікувальний ефект».

- У цей період в родинному колі варто запровадити час для подяк. Введіть правило «5 подяк». Кожного дня потрібно 5 разів подякувати собі за певні речі, та по 5 подяк для тата,/мами, для доньки/сина, для чоловіка/дружини. Це дасть змогу переорієнтувати увагу на позитивні думки.

Розумієте, наш мозок споживає те, що ми йому даємо. Тобто, коли протягом дня наш мозок зорієнтований, що потрібно помічати позитивне та дякувати, він автоматично переключається на хвилю позитивних думок.

Отож, бережіть емоційне здоров’я та один-одного.

Не забувайте, що віруси чіпляються до емоційнозалежних людей.

Частіше нагадуйте собі, що карантин – це тимчасово.

dsc_1694.jpg

Наталія Сосновенко народилася у Сумах. Науковий співробітник Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України, член вченої ради, практичний психолог (вища категорія, досвід роботи психологом із 2003 року), психолог-методист, гештальт-консультант, член правління ВГО «Всеукраїнської асоціації практикуючих психологів», дійсний член Національної психологічної асоціації (НПА), член ВГО «Всеукраїнської Арт-терапевтичної асоціації», автор тренінгових та навчальних програм, понад 25 психологічних публікацій.

 

крім того

Сумська область стала однією з перших, що відчули на собі початок повномасштабної війни. У перші ж години російські війська обстріляли прикордонні населені пункти та почали наступ танками і БТРами. Однак майже одразу область із легкої здобичі перетворилася на кістку в…
Волонтерка Оксана Мальченко – про тактичну медицину, аптечних «бомбил» і причини змінити професію. Історія Оксани Мальченко, координаторки медичних проєктів громадського фонду «Суми» – перша з циклу публікацій в рамках мультимедійного проєкту «З нового аркуша». Це – історії людей, спільнот і…
Бізнесмен Віктор Ляшенко про адреналінове благодійництво, машини для ЗСУ та відносність часу в окопі. Історія бізнесмена Віктора Ляшенко, засновника благодійного фонду «Нестримні» – продовження циклу публікацій у рамках мультимедійного проєкту «З нового аркуша». Це – історії людей, спільнот і бізнесів…
Для неї зовсім неважко в умовах скромних квадратних метрів власної оселі зварити кіпріотський халумі, грузинський сулугуні, адигейський чи голландський сир. Може зробити смаколик із пліснявою. Або кольору лаванди чи м’яти. Притому молоко та всі інгредієнти для цього – виключно натуральні.…
Уперше він сів у сідло в 6 років. І з того часу зрозумів, що коні – це любов його життя. З ними пов’язав свою професію. Став кінним каскадером. Знайшов роботу в Італії, зібрав біля себе колектив з українців. Проте свій…
Сторінка 1 із 14

Гарячі новини

Спілкуйтеся з нами

Про нас

Інформаційний портал «SumyToday». Кожен день ми пишемо про Суми і Сумську область. Показуємо читачам картину дня, розповідаємо, чим живе місто і регіон.

0
Shares