Громадська організація «Центр UA» дослідила, на якому етапі перебуває процес втілення реформи в частині автономізації закладів охорони здоров’я на Сумщині.

Реформа в цифрах

Зі 103 закладів охорони здоров’я в області комунальними некомерційними підприємствами стали 48. Договори з Національною службою здоров’я України вже підписали 23.

Абсолютна більшість з тих, хто автономізувався, – це заклади первинної ланки медичної допомоги. Бюджетним серед таких залишається тільки Комишанський ЦПМСД (ОТГ) (Комишанська сільська  дільнична лікарня).

Натомість заклади вищих рівнів вступати в реформу не поспішають: з 59 автономізувалися лише 6. Це Сумська міська дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди та КНП “Великописарiвська ЦРЛ Великописарiвської районної ради”, Конотопська міська лікарня, Ямпільська центральна районна лікарня, Шосткинська центральна районна лікарня, КНП "Лебединська ЦРЛ ім. лікаря К.О.Зільберника" Лебединської районної ради, які у своїй структурі надають також і медичні послуги первинного рівня.

«Загалом задоволені»

Ситуацію з впровадженням реформи в області прокоментував начальник управління охорони здоров’я Сумської ОДА Сергій Бутенко:

“Проведена значна робота з органами місцевого самоврядування, адже саме вони приймають такі рішення. Суттєвим важелем впливу на прийняття рішень депутатськими корпусами різних рівнів стало те, що згідно з чинною нормативною базою медична субвенція на первинну ланку з 2019 року не надходитиме”.

У Міністерстві охорони здоров’я темпами автономізації загалом задоволені й нагадують, що в 2019 році фінансування первинної ланки буде відбуватись лише за новою моделлю і розраховувати на субвенцію не варто. Закладам спеціалізованої та стаціонарної допомоги теж варто треба прискоритися: у 2019-му нова модель фінансування поширюватиметься вже і на них.

“Лише до кінця поточного року закон передбачає особливий, суттєво спрощений режим перетворення медичних закладів на комунальні некомерційні підприємства. Заклади вторинки та третинки мають виконати “домашнє завдання” на наступний рік – прискорити процес автономізації та встигнути змінити статус на пільгових умовах”, – наголосив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Лікбез: що таке автономізація

Щоб скористатися перевагами реформи, заклади охорони здоров’я повинні змінити свій статус: з бюджетних закладів чи установ реорганізуватися у некомерційні підприємства. Це потрібно, щоб новостворена Національна служба здоров’я України могла укладати з ними контракти, а заклади могли напряму отримувати кошти та вільніше ними розпоряджатися, в тому числі платити медичним працівникам більше, ніж передбачено тарифною сіткою.

Процес реорганізації у некомерційні комунальні підприємства називається “автономізацією”. Він не передбачає зміни власності, тобто заклад після автономізації не стає приватним, а й далі належить територіальній громаді. Натомість змінюються правила, за якими заклад розпоряджається коштами: він набуває право отримувати прибуток й розпоряджатися ним, але лише в рамках своєї діяльності – надання медичних послуг пацієнтам (саме тому “підприємство”, але “некомерційне”).

Реформа первинної ланки розпочалася у квітні 2018 року. Була оголошена всеукраїнська кампанія з укладання декларацій між пацієнтами та лікарями первинки – сімейними, терапевтами і педіатрами. Заклади охорони здоров’я, які надають послуги первинного рівня, почали активно автономізовуватися, оскільки отримали чіткий стимул: за пацієнтів, які не просто приписані до лікарні за місцем реєстрації, а уклали декларації, держава платить у півтора-два рази більше.

Станом на 24 вересня декларацій з лікарями підписали більше 19 мільйонів. У 2019-му реформа запуститься і на рівні спеціалізованої медичної допомоги.