Журнал «Олімпійська арена» присвятив третій номер 2020 року 85-річчю фізкультурно-спортивного товариства «Спартак».

Серед легенд «Спартака» і сумський скороход Володимир Голубничий.

Володимир Голубничий – корінний спартаківець. Навіть у часи олімпійської слави не погоджувався стати до лав інших спорттовариств, де пропонували і більші зарплати, і кращі умови для тренувань. На пропозиції відповідав, що дорога й асфальт однаково легкодоступні: ними тільки треба пройти пішки. Упродовж своєї спортивної кар’єри сумчанин виступив на п’яти Олімпіадах. 1960-го в Римі й 1968-го в Мехіко він здобув «золото», у Токіо-1964 фінішував бронзовим призером, у Мюнхені-1972 – срібним. Його називають найкращим скороходом XX століття.

2012 року сумчанина разом з іншими 24 легкоатлетами сучасності обрали до Зали слави Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій у Барселоні.

Володимир Степанович зізнається, що в дитинстві його заповітною мрією було поїсти досхочу. Сім’я Голубничих жила бідно. Виручав город. У майбутнього олімпійського чемпіона з дитинства потяг до землі, допомагав бабусі і батькам: воду тягав, саджав, полов, копав. Легко йому нічого ні в спорті, ні в житті не давалося. «Може, я тому і досяг якихось вершин у спорті, бо в молодості був вічно голодним і злим», – жартує атлет.

Сумщина – лижний край. Тому Володя Голубничий, як і тисячі його ровесників, свою спортивну кар’єру розпочинав з лижних гонок, навіть виборов золоту медаль на першості України Та в інститут вступив на відділення легкої атлетики. У правильності свого вибору переконався, коли встановив рекорд СРСР на Всесоюзних студентських іграх у Москві. Тоді сумському студенту сказали, що затвердять цей результат, якщо він повторить своє досягнення на інших змаганнях. Це Голубничого завело, і згодом на чемпіонаті України він скинув кілька секунд зі світового рекорду.

На своїй першій Олімпіаді 1960 року сумчанин на перемогу особливо не розраховував. Але так сталося, що досвідчених скороходів з команди Радянського Союзу дискваліфікували за порушення правил. На дистанції залишився тільки Голубничий. Наш земляк не розгубився і одразу пішов у відрив. Стадіон на мить затих, побачивши маловідомого атлета, котрий впевнено наближався до фінішу, а потім вибухнув оваціями. Щоправда, розслабившись наприкінці, Володимир ледве не проґавив ривок австралійця, довелося максимально відпрацювати останні метри дистанції.

Друге «золото» на Іграх-1968 у Мехіко Голубничий виборов ціною неймовірних зусиль. Він увійшов на стадіон першим, позаду був ще один наш скороход Микола Смага, за ним – мексиканець Хосе Педроса. Відрив від останнього був чималий, але після того, як він вийшов із тунелю до стадіону, Педроса обігнав Смагу, відстань між ним і лідером скоротилася до мінімуму. Кажуть, що у тунелі він перейшов на 6іг, бо відіграти солідний гандикап на такому короткому відрізку дистанції, дотримуючись правил фактично неможливо А арбітри на це «закрили» очі. У підсумку сумчанина з місцевим спортсменом розділили всього півтори секунди.

Трапився у Мехіко і смішний випадок. На старті дистанції наш атлет з американським скороходом Рональдом Лердом збився з дистанції На другому кілометрі пропустили поворот і пішли в іншому напрямку. Довелося повертатися і наздоганяти пелотон. Голубничий був головним претендентом на «золото» і на Токійській Олімпіаді 1964 року, але не розрахував з тренером процес акліматизації. На дистанції погано почувався, навіть на мить «відключився», так що здобута бронзова нагорода – хороший результат за таких умов.

Упродовж кар’єри Голубничий покладався на свій організм, і його ресурс. Це і допомогло йому бути довгожителем у такому надзвичайно тяжкому виді спорту. Він, навіть перетнувши межу у 50 років, демонстрував пристойні результати серед ровесників. 1991-го з новим світовим рекордом переміг на дистанції 5 км у віковій групі 55-59 рр. і став володарем золотої медалі за командну перемогу на дистанції 20 км на IX чемпіонаті світу з легкої атлетики серед ветеранів у Турку.

Володимир Степанович зберігає всі отримані грамоти, дипломи, кубки, медалі – має справжній музей, в якому відображено його титанічну працю, тисячі подоланих кілометрів. «Це мій біль і гордість. – каже чемпіон. – Треба любити життя, які б сюрпризи воно не підносило».

Анна Рудко

Володимир Голубничий народився 2 червня 1936 р. в Сумах. Один із найкращих майстрів спортивної ходьби в історії легкої атлетики. Заслужений майстер спорту. Учасник п’яти Олімпійських ігор (1960, 1964, 1968, 1972, 1976). Володар двох золотих (Рим-1960, Мехіко-1968), срібної (Мюнхен-1972) та бронзової (Токіо-1964) олімпійських медалей. Чемпіон Європи.

Тричі встановлював світові рекорди на дистанції 20 км (1955, 1958, 1959), його прізвище занесене до Книги рекордів Гіннеса. Нагороджений орденами «Трудового Червоного Прапора» і «Знак Пошани», орденом «За заслуги» III ступеня, Кавалер срібного Олімпійського ордена. Почесний громадянин міста Суми.

Джерело - sportclub.sumy.ua